Справа № 161/4/14-к Провадження №11-сс/773/20/14 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В.

Категорія: запобіжний захід Доповідач: Польовий М. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:          

головуючого – судді Польового М.І.,

суддів – Силки Г.І., Оксентюка В.Н.,

при секретарі – Гладкому В.В.,

з участю прокурора – Місюка П.І.,

захисника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 04 січня 2013 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, вірменина, громадянина ОСОБА_3 Вірменія, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 січня 2013 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Волинській області та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 04 березня 2014 року. Крім того, на підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначено розмір застави в сумі 70000 грн.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано докази обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв’язку з чим обрав щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді змінити, обравши ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про обрання запобіжного заходу задоволено безпідставно. Зазначає, що судом відповідно до ч.1 ст.194 КПК України не було перевірено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, в матеріалах клопотання не міститься об’єктивні дані, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім того, суд не встановив наявності обставин, що свідчать про недостатність застосування більш м’якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді змінити і обрати йому запобіжний захід у вигляді підписки про не виїзд. Посиляється на те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, зобов’язується з’являтися до слідчого та суду, не ухилятися від правосуддя, проживати в м. Луцьку.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційних скарг, захисника, який свою апеляційну скаргу підтримав частково, а апеляційну скаргу підозрюваного повністю, прокурора та слідчого, які апеляційні скарги заперечили, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів провадження, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, що застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

Також слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_3 Вірменія, немає постійного місця проживання на території України та осіб, які були б його родичами, термін його перебування на території України закінчився 15.01.2014 року, протягом нетривалого проміжку часу перебування на території України обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який відноситься до категорії тяжких, що свідчить про його можливість вчиняти і інші злочини на території України, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

За таких обставин слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Правильність такого висновку у колегії суддів сумнівів не викликає.

Законних підстав для задоволення апеляційних скарг захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, скасування ухвали слідчого судді та обрання щодо ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу апеляційний суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області, -

У Х В А Л И В:

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 04 січня 2013 року, якою ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 04 березня 2014 року, залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 – без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

М.І. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Оксентюк