Справа № 161/10960/14-к Провадження №11-сс/773/203/14 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С.
Категорія:запобіжний захід Доповідач: Хомицький А. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2014 року м. Луцьк
Колегія суддів Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Хомицького А.М.,
суддів – Гапончука В.В., Польового М.І.,
при секретарі – Гладкому В.В.,
з участю прокурора – Ярмольського А.І.,
захисника підозрюваного – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 08 липня 2014 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2014 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з 02:10 год. 06.07.2014 по 02:10 год. 02.10.2014 року. Повідомлено ОСОБА_2 про можливість внесення щодо нього застави в сумі 25 000 грн. та покладення у зв’язку з цим обов’язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів та, будучи звільнений умовно-достроково, знову вчинив злочин, не працює, не займається суспільно-корисною діяльністю, а тому, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню об’єктивної істини у справі, продовжувати займатись злочинною діяльністю. З метою забезпечення виконання процесуальних рішень слідчий суддя дійшов висновку про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_1 просить замінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Зазначає, що слідчий суддя не взяв до уваги те, що підозрюваний має постійне місце проживання, де позитивно характеризується, проживає разом з матір’ю та батьком, який є інвалідом та перебуває на його утриманні.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляційну скаргу, прокурора, який її заперечував та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів та, маючи незняту та непогашену судимість, знову вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Твердження захисника підозрюваного про те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, де позитивно характеризується, проживає разом з матір’ю та батьком, який є інвалідом та перебуває на його утриманні не заслуговують на увагу.
Як вбачається з довідки про склад сім’ї, ОСОБА_2 дійсно проживає зі своїми батьками, а ОСОБА_4 дійсно є інвалідом 3 групи. Разом з тим, підозрюваний ніде не працює, тому факт перебування на його утриманні батька - ОСОБА_4 є безпідставним.
Крім того, в матеріалах провадження відсутня позитивна характеристика на підозрюваного з місця проживання, на яку вказує захисник ОСОБА_1 Наявна лише довідка з ЖЕКу №8 м. Луцька про те, що скарг від мешканців будинку №33а по вул. Гордіюк на ОСОБА_2, зареєстрованого в кв. №83, не надходило (а.с.23).
З консультативного висновку спеціаліста №1786 від 06.07.2014 р. вбачається, що ОСОБА_2 на час вчинення злочину, в якому він підозрюється, перебував у стані алкогольного сп’яніння (а.с.6).
За таких обставин слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Правильність такого висновку у колегії суддів сумнівів не викликає, оскільки ухвала слідчого судді належним чином вмотивована.
Суттєвих порушень права підозрюваного на захист, про що також вказує захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає, оскільки підозрюваному ОСОБА_2 було призначено захисника у день його затримання – 06.07.2014р.
Враховуючи вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 08 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В.ОСОБА_5ОСОБА_6Хомицький