Справа № 2-а-1125/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року, Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді - Бевз О.Ю.,
при секретарі Дубовій С.І.,
з участю:
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації на неправомірні дії, що ущемляють права, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших виплат, пов’язаних з її недоплатою, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації обґрунтовуючи їх тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_4. З зазначеного часу у відпустці по догляду за дитиною по 24.10.2008 року знаходилася позивачка ОСОБА_2, з 26 вересня 2007 року по 24 жовтня 2008 року у відпустці по догляду за дитиною перебував позивач ОСОБА_3 Позивачі вважають, що у відповідності до ст.15 Закону України “ Про державну допомогу сім”ям з дітьми” мали право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але відповідач виплатити їм допомогу у відповідності до вказаної норми відмовляється, заборгувавши при цьому 1438,91 грн. в період з липня 2007 року по грудень 2007 року, які просять стягнути з відповідача на їхню користь.
В судовому засіданні позивачі не з’явились, надавши до суду заяву в якій просять позов розглянути без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд задовольнити їх. Крім того надійшло клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
Відповідач надав до суду заперечення в яких позов не визнав та заперечив проти його задоволення зазначаючи, що виплата позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років здійснювалась у відповідності до чинного законодавства та вказує, що Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької РДА не вважає себе належними відповідачами у цій справ, так як управління праці має право лише використовувати бюджетні кошти і здійснює бюджетні виплати тільки за наявності відповідного бюджетного призначення і фінансування.
Також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що вимоги позивача щодо виплати їй соціальної допомоги є безпідставним оскільки нею пропущено строк позовної давності.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-ХІІ(надалі Закон), передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Судом встановлено, що позивачі є особами, на яку поширюється дія статті 13 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” №2811-ХІІ, вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1, яке видане відділом РАЦС Бобринецького РУЮ Кіровоградської області.
Згідно ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону №2811-ХІІ державна допомога сім’ям з дітьми, передбаченої ст.15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі «Про державний бюджет України» на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25% зазначеного прожиткового мінімуму, а з 01.01.2006 року – 50%, цього прожиткового мінімуму. З 28.12.2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2009 року – 75%, з 1 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2811-ХІІ зупинено п.14 ст.71 Закону України від 19.12.2006 року №489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік» (надалі Закон №489-V).
Статтею 56 Закон №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2811-ХІІ здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходам сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. Для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону №2811-ХІІ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Тобто чинне правове положення передбачає виплату допомоги і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
У відповідності зі ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради АРК.
Частина 2 ст.152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, передбачений ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ.
Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 право позивача було обмежене відповідачем без належних для цього правових підстав, а тому позовні вимоги щодо визнання дій відповідача протиправними підлягають задоволенню.
Щодо заперечень представника відповідача про невизнання себе належним відповідачем по справі, оскільки управління праці має право лише використовувати бюджетні кошти і здійснювати бюджетні виплати тільки за наявності відповідного бюджетного призначення і фінансування є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, а також суперечать приписам ст.19 Конституції України якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так на підставі ст.5 Закону №2811-ХІІ всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч.2 ст. 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Органи управління праці та соціального захисту населення, які працюють в умовах як централізованої, так і децентралізованої виплати коштів призначеної соціальної допомоги, пільг та компенсацій, у тому числі: державної допомоги сім'ям з дітьми - є органами виконавчої влади і, відповідно, їх діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції та вимогам Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яким встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Стосовно посилання відповідача на пропущення позивачкою строку для звернення до адміністративного суду з позовною заявою, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ч.2), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.3). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті 20 Сімейного кодексу України.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею 23 вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 та Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, не встановлені кінцеві терміни звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що приписи ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України у даних спірних правовідносинах не можуть бути застосовані.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років встановлений з 01.04.2007 року у розмірі 463.00 грн., з 01.10.2007 року у розмірі 470.00 грн.
Як вбачається з наданих позивачами довідок від 06.07.2009 року №01-15/481 та від 06.07.2009 року №01-15/482 позивачі отримали допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з липня 2007 року по грудень 2007 року включно допомогу в наступних розмірах:
2007рік: липень – 105,93 грн., серпень – 108,18, вересень – 84,04+50.02 грн., жовтень 303,62 грн., листопад-306,50 грн., грудень- 309,65 грн.; відповідач вчинив протиправні дії щодо не донарахування, призначення та виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ.
Щодо виплати фіксованої суми 1438 грн. 91 коп., суд вважає, що дана позовна вимога задоволенню не підлягає, так як сума вказана позивачем в позові не обгрунтована і даний розрахунок повинен здійснюється відповідачем.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону №2811-ХІІ в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,7, 8, 11, 69-71, 86, 99, 104, 158-163, 256 КАС України, ч.2 ст.19, ст.152 Конституції України, ст.ст.13,15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року №107-VІ, ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України», суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2, ОСОБА_3 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України “ Про державну допомогу сім”ям з дітьми” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік - неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області призначити, до нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму недоотриманої нею у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років на час її виплати у період з липня по грудень 2007 року, за виключенням отриманих у цей період сум допомоги.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя О.Ю. Бевз