Справа №  1- 54                                  

                                                                   2009 р.

      ВИРОК

                                                           ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

     19 червня  2009  р.                                                         Летичівський районний суд

                                             Хмельницької області

     в складі:       головуючого                   -        судді      Лазаренка А. В.

                    при секретарі                  -                       Борщун А.Г.

                                  з участю прокурора       -                       Заїки Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в смт. Летичів справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого,  неодруженого, військовозобов”язаного, не судимого в силу ст 89 КК України, у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч.1КК  

                         ВСТАНОВИВ:

     22.04.2009 року близько 24 години в приміщенні кафе ’’Марія’ яке знаходиться в с. Вербка ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом на протязі тривалого часу висловлювався грубою нецензурною лайкою в адресу працівників кафе,  взявши з барної стійки скляну банку наповнену сухим листям чаю кинув її у  барну стійку, від чого банка розбилася, після цього підійшов до столика за яким відпочивав трохи його підняв внаслідок чого із стола впали та розбилися дві чашки для кофе, на зауваження працівників та відвідувачів кафе припинити свої хуліганські дії не реагував.  

     В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав повністю, показавши, що дійсно 22.04.2009 року близько 24 години перебуваючи  в приміщенні кафе ’’Марія’ с. Вербка та будучу в стані алкогольного сп”яніння, вчинив вищезазначені хуліганські дії.

     Крім визнання вини підсудним суд вважає, що вона повністю доведена зібраними по справі доказами, які в судовому засіданні не досліджувалися, оскільки встановлені фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Сукупність доказів дає підстави суду зробити висновок, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ст. 296 ч. 1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю  та винятковим цинізмом.  

При призначені покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом‘якшують і обтяжують покарання.  

     Обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує, що злочин за ст.296 ч.1 є  невеликої тяжкості.

     ОСОБА_1 несудимий, має посередню характеристику за місцем проживання.

     Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину і відшкодування завданих збитків суд рахує обставинами, які пом’якшують  його покарання.

     Вчинення злочину у стані алкогольного сп”яніння суд рахує обставиною, яка обтяжує його покарання.  

     Аналізуючи все в сукупності суд вважає, що міра покарання ОСОБА_1  повинна бути призначена у середній межі санкції статті 296 ч. 1 КК України  у вигляді обмеження волі.

Враховуючи обставини вчинення злочину, особу винного, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України і покладенням обов”язків передбачених п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

     На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,

                                                                        ЗАСУДИВ:

     ОСОБА_1 визнати винним за 296 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді трьох років  обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк відповідно до ст. 75 КК України терміном 2 роки з покладенням обов”язків передбачених п.п. 2,3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його   проголошення.

        Суддя:                                                                            А. В. Лазаренко