Справа № 161/516/14-к Провадження №11-сс/773/62/14 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В.
Категорія:скарга на постанову про закриття кримінального провадження. Доповідач: Матвієнко Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2014 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвієнко Н.В.,
суддів - Опейди В.О., Клока О.М.,
при секретарі - Білоусі І.Л.,
з участю прокурора – Гуцуляка Т.Ю.,
слідчого - Панасюка І.І.,
скаржника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 лютого 2014 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги про скасування постанови старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області від 25 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження,
В С Т А Н О В И В:
Постановою старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_2 від 25 грудня 2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000320 за фактом вчинення службовими особами Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства злочинів, передбачених ст.382 ч.2, 175 ч.1, 364 ч.3, 384 ч.1 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду зі скаргою, в який зазначив, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є незаконною, оскільки слідчим не виконані всі вказівки і вимоги, викладені в попередніх рішеннях судів та прокуратури області, які є обов’язковими. Вважає, що в діях ОСОБА_3 наявні ознаки злочинів, передбачених ч.2 ст. 382, ч.1 ст.175, ч.3 ст.364 КК України, а в діях ОСОБА_4 – ст. 384 ч.1 КК України. Крім того послався на те, що слідчим безпідставно було об’єднано в одне провадження кримінальне провадження про вчинення ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст.384 КК України з іншими кримінальними провадженнями.
Просив оскаржувану постанову скасувати та зобов’язати слідчого та прокурора вчинити певні дії.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 лютого 2014 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_2 від 25 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження відмовлено.
Своє рішення суд мотивував тим, що в ході досудового розслідування дотримано вимог закону і після всебічного, повного з’ясування фактичних обставин подій, які були предметом досудового розслідування, винесене законне і обґрунтоване процесуальне рішення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Суд не звернув уваги, що у постанові слідчого від 25.12.2013 р. лише констатується неможливість виконання рішення суду щодо поновлення його на посаді головного спеціаліста відділу мисливського господарства у зв’язку з відсутністю такої посади, так як пройшла реорганізація на підприємстві, при цьому, не було дано оцінки самому факту невиконання рішень судів щодо поновлення його на посаді, які підлягали негайному виконанню у відповідності до вимог діючого законодавства, а також не виконані вказівки судів та прокуратури при проведенні розслідування. Просить ухвалу слідчого судді та постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасувати.
Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали слідчого судді суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі вона оскаржена, виклав основні доводи апеляційної скарги, скаржника ОСОБА_1, який її підтримав, прокурора та слідчого, які заперечили апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, та оцінені судом, а вмотивованим – є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Незважаючи на це, ухвала слідчого судді про залишення в силі постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 12012020010000320 не містить обґрунтувань прийнятого рішення, спростувань доводів, наведених скаржником.
Ухвалюючи рішення слідчий суддя фактично не провів дослідження доводів викладених ОСОБА_1 в обґрунтування своєї скарги та не спростував їх.
Оскільки слідчим суддею при прийнятті рішення не дотримано вимог кримінального процесуального закону, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.
Враховуючи те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, тому провадження має закриватися лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Однак слідчим при закритті кримінального провадження даних вимог закону дотримано не було.
Колегія суддів вважає, що під час досудового розслідування не з’ясовані обставини, які мають істотне значення для висновку про наявність чи відсутність ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_3, передбачених ст.382 ч.2 КК України, тому постанова про закриття кримінального провадження в цій частині винесена передчасно.
Так, із матеріалів кримінального провадження, зокрема, постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 р., постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 р. вбачається, що позов ОСОБА_1 до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства про поновлення його на посаді головного спеціаліста відділу мисливського господарства було задоволено і рішення підлягало до негайного виконання.
19.10.2011 р. Волинським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист про виконання цього рішення, а 21.10.2011 р. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Волинській області відкрито виконавче провадження про примусове виконання даного виконавчого листа, який, незважаючи на неодноразові накладення штрафів за це, службовими особами Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства так і не був виконаний.
Свою постанову від 25.12.2013 р. старший слідчий прокуратури Волинської області ОСОБА_2 мотивував неможливістю виконання рішення суду про поновлення скаржника на попередній посаді у зв’язку із проведеною реорганізацією на підприємстві і відсутністю такої посади, а отже, відсутністю умислу його службових осіб на вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.
Разом з тим, по справі не були перевірені та враховані всі обставини, викладені в скарзі ОСОБА_1, а саме те, що на момент його звільнення згідно наказу № 31-к від 01.07.10 року він був призначений на посаду головного спеціаліста відділу мисливського господарства та охорони і захисту лісу, з якої і був звільнений 11.10.10 року наказом № 61- к, в який були внесені в подальшому зміни щодо назви відділу, і на яку він повинен був поновлений, не досліджені і не проаналізовані зміни у штатному розпису по відділу мисливського господарства та охорони і захисту лісу щодо наявності той самої посади на момент поновлення ОСОБА_1, з якої останній був звільнений, чи стосувалися зміни штатного розпису саме тієї посади, на яку був прийнятий ОСОБА_1, враховуючи, що в штатному розпису як на момент прийняття ОСОБА_1 на роботу, так і в подальшому існували 4 посади головного спеціаліста, не дано оцінки призначенню іншої особи (ОСОБА_5С.) на аналогічну посаду, яка протягом тривалого часу була вакантною, не перевірено, чи не була проведена реорганізація у зв’язку із попереднім звільненням ОСОБА_1 В.Ф., чи не був це спосіб умисного невиконання рішення суду, не з’ясовано, чому рішення суду, яке підлягало негайному виконанню, з жовтня 2011 року по вересень 2012 року не виконувалось, не дана юридична оцінка діям службових осіб Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, які тривалий час не виконували рішення суду.
Крім того, старший слідчий прокуратури, проводячи перевірку скарги ОСОБА_1, не звернув уваги на те, що згідно чинного законодавства про працю, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису – ввести скорочену посаду. Якщо підприємство реорганізовано, рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що під час проведення досудового розслідування про притягнення службових осіб Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України, слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону, не виконані вказівки, викладені в попередніх рішеннях суду, та не дано їм належної оцінки, що призвело до прийняття передчасного та необґрунтованого рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова слідчого в цій частині підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження -направленню прокурору для проведення досудового розслідування.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого повністю, то колегія суддів для цього підстав не знаходить.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий під час досудового розслідування у відповідності до вимог закону повно і об’єктивно перевірив всі обставини, які були викладені в заяві ОСОБА_1 щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4, передбаченого за ч.1 ст.384 КК України, та ОСОБА_3, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.175 КК України, і за результатами розслідування, надавши оцінку сукупності зібраних доказів, які стосуються цього провадження, керуючись вимогами п.2 ч.1 та ч.3 ст.284 КПК України, обґрунтовано прийняв рішення про закриття кримінального провадження за даними статтями за відсутністю в діях даних осіб складу кримінальних порушень, належним чином вмотивувавши своє рішення у відповідності до вимог ст. 110 КПК України.
Не встановлено колегією суддів також порушень вимог Кримінального процесуального закону при об’єднанні кримінальних проваджень за заявами ОСОБА_1 в одне провадження та при внесенні відомостей в ЄРДР, тому апеляційна скарга в цій частині та в частині скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.384, ч.3 ст.364, ч.1 ст.175 КК України, до задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного і керуючись ст. 303, п. 2, ч. 3 ст. 407, ст.422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 лютого 2014 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області від 25 грудня 2013 року скасувати та винести нову ухвалу, якою скасувати постанову старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області від 25 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження № 12012020010000320 за ч.2 ст.382 КК України за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу даного кримінального правопорушення.
В задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області від 25 грудня 2013 року в частині закриття кримінального провадження за ст.384 ч.1 КК України щодо ОСОБА_4 та ст.ст. 175 ч. 1, 364 ч. 3 КК України щодо ОСОБА_3 відмовити.
Матеріали кримінального провадження направити прокурору Волинської області для проведення досудового розслідування.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді