Справа № 1-33  

2009 р.  

ВИРОК  

ІМ‘ЯМ УКРАЇНИ  

22 червня 2009 р.                                                   Летичівський районний суд  

              Хмельницької області  

  в складі:    головуючого                   -        судді           Лазаренка А. В.  

    при секретарі                  -                             Козка Л.М.  

з участю прокурора        -                             Кравця В.В.  

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в смт. Летичів справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з вищою світою, неодруженого, військовозобов’язаного, несудимого, у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України  

ВСТАНОВИВ:  

21.09.2008 року близько 20 год. 45 хв. в смт. Летичів  на вул. Панасюка ОСОБА_1 грубо порушуючи громадський порядок підійшов до ОСОБА_2, який в той час знаходився неподалік від нього та розмовляв з ОСОБА_3  та безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства наніс  йому удар кулаком в ліву частину обличчя від якого потерпілий впав на правий бік. Після цього ОСОБА_1  наніс  ОСОБА_2 ще декілька ударів ногою в обличчя, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої величної кістки, з можливим місцем прикладання травмуючої сили у вигляді синця верхньої  та нижньої повік лівого ока з переходом на ліву величну ділянку та підкон’юктивального зливного  крововиливу лівого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 508 від 18.12.2008 року у своїй сукупності відносяться до   середньої тяжкості тілесних ушкоджень   .  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1В свою вину у вчинені злочину не визнав показавши, що 21.09.2008 року близько 20 год. 45 хв. тілесні ушкодження ОСОБА_2 не наносив, громадський порядок не порушував, у неприязних стосунках із ним не був. Цивільний позов визнає частково і згідний сплатити потерпілому матеріальну шкоду в сумі 945,71 гривень, а також визнає позов прокурора заявлений в інтересах Летичівської центральної районної лікарні в сумі 249,64 гривень, а позов прокурора заявлений в інтересах Хмельницької обласної лікарні  в сумі 1891,11 гривень не визнає.  

Хоча підсудний ОСОБА_1 свою вину увчинені злочину не визнав, вона підтверджується зібраними на досудовому слідстві і дослідженими в судовому засіданні доказами.  

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 21.09.2008 року близько 20 год. 45 хв. перебуваючи біля свого житлового будинку в смт.Летичів на вул. Панасюка сів у свій автомобіль, щоби заїхати в гараж. В цей час підїхав автомобіль ’’Фольсваген Пасат’’ під керуванням ОСОБА_5 та зупинився перед його автомобілем, загородивши проїзд. З автомобіля вийшли ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який підійшов до нього із ним зав’язалася розмова, під час якої ОСОБА_3 образливо висловлювався на його адресу.  

Під час їхньої  розмови до них підійшов ОСОБА_1 та нічого  не пояснюючи, наніс йому кулаком руки удар в обличчя, від якого він впав на коліно. Після цього підсудний наніс йому ще декілька ударів ногою в обличчя від яких він втратив свідомість. У неприязних відносинах із підсудним не перебував. Цивільний позов підтримав повністю  і просить стягнути з підсудного на його користь 945,71 гривень матеріальної шкоди  та з врахуванням моральних та душевних страждань, яких він зазнав в наслідок злочину 10 000 гривень моральної шкоди. Зокрема, моральна шкода  полягає  у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я та протиправною поведенкою підсудного, стосовного нього, в наслідок чого довгий термін він знаходився на лікуванні з метою покращення свого здоров’я, змінився звичний спосіб його життя.  

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що 21.09.2008 року близько  20 год. 45 хв. її син  ОСОБА_7 вирішив загнати автомобіль в гараж та сів в салон, а вона залишилася на дворі і поралася по господарству та бачила, що в цей час підїхав автомобіль сірого кольору і зупинився перед автомобілем сина. Через деякий час вона почула, що біля автомобілів хтось сваритися і підійшовши блище, побачила свого сина ОСОБА_7, який лежав на землі, а ОСОБА_1 наносив йому удари ногами. Після її криків підсудний перестав наносити удари сину і разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 взявши торта та дві пляшки горілки зайшли в житловий будинок до ОСОБА_8, який проживає по сусідству. Неприязних стосунків між підсудним та її сином ОСОБА_7 не було.  

Свідок ОСОБА_2 суду показав, що 21.09.2008 року близько 21 год. разом з дружиною приїхали до своєї матері та у дворі побачили побитого брата ОСОБА_4, який повідомив що його побив ОСОБА_1, який разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пійшли до їхнього сусіда ОСОБА_8 Після цього він пішов до господарства ОСОБА_8 та запитав ОСОБА_1 чому він побив брата, на що підсудний відповів, що це ще не побили і він не бачив як б’ють.  

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що 21.09.2008 року близько 21 год. знаходився в господарстві ОСОБА_6 і разом із свідком ОСОБА_2 заходив до господарства ОСОБА_8, де окрім господаря перебували ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та розпивали спиртні напої і почали кричати до ОСОБА_2, підтвердивши, що дійсно  завдали тілесні ушкодження його брату ОСОБА_4.  

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 21.09.2008 року близько 21 год. до нього до дому приїхали  ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і вони разом пили чай та їли торт.  Про спричинення підсудним ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 йому не відомою.  

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що 21.09.2008 року у вечері постійно знаходилася у своїй квартирі, яка розташована по сусідству із господарством ОСОБА_2, однак ніяких криків та звуків в той вечір не чула. Проте, що ОСОБА_1 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 шляхом нанесення ударів дізналася від працівників міліції на наступний день.  

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що 21.09.2008 року близько 21 год. разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на автомобілі ’’Фольсваген Пасат’’ під керування останнього, підїхали до житлового будинку ОСОБА_8, де знаходився автомобіль ’’ВАЗ-2108’’ в якому знаходився ОСОБА_2 Коли вони вийшли з автомобіля то ОСОБА_2 почав до них кричати та перешкоджав пройти в господарство ОСОБА_8 З метою пройти до ОСОБА_8, ОСОБА_1 його відштовхув, однак тілесних ушкоджень потерпіому ніхто із них не наносив.  

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується:  

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка  ОСОБА_5  

Б.В., які  дав покази аналогічні показам ОСОБА_11 ( а.с. 51 );  

•   висновком судово-медичної експертизи № 508 від 18.12.2008р., із якого вбачається, що ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої величної кістки, з можливим місцем прикладання травмуючої сили у вигляді синця верхньої  та нижньої повік лівого ока з переходом на ліву величну ділянку та під кон’юктивального зливного  крововиливу лівого ока, які  у своїй сукупності відносяться до   середньої тяжкості тілесних ушкоджень   (  а.с. 36-38 );  

•   висновком додаткової судово-медичної експертизи № 35 від  03.02.2009 року згідно якого ОСОБА_1 міг заподіять потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, перелом лівої вилочної кістки, синця верхньої  та нижньої повік лівого ока з переходом на ліву величну ділянку, під кон’юктивального зливного  крововиливу лівого ока, внаслідок ударів кулаком та ногою в обличчя ( а.с. 70-71);  

•   протоколами очних ставок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, якими підтверджено факт вчинення злочину підсудним ( а.с. 52-57 );  

•   протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю    

ОСОБА_2 та ОСОБА_12 під час якого вони покази  

місце і яким чином ОСОБА_1 спричинив тілесні ушкодження  

потерпілому;  

•   довідкою Летичівської центральної районної лікарні № 400 від 16.02.2009 року згідно якої на лікування потерпілого ОСОБА_2 було затрачено із бюджету лікарні 249 гривень 64 коп. та його власні кошти в сумі 945 гривень 71 коп.;  

•   довідкою  Хмельницької обласної лікарні № 25 від 16.02.2009 року згідно якої на лікування потерпілого ОСОБА_2  було затрачено 1891 гривень 11 коп.  

Хоча ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні злочинів, суд критично оцінює його покази і не бере їх до уваги, вважає що вони дані підсудним з метою ухилення від кримінальної відповідальності і уникнення покарання.  

Сукупність доказів дає підстави суду зробити висновок, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та  ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмов.  

При призначені покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом‘якшують і обтяжують покарання.  

    Обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує, що злочин за ч.1 ст. 122 КК України є середньої  тяжкості, а за ч. 1 ст. 296 КК України невеликої тяжкості.  

ОСОБА_1 раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, не працює, неодружений.  

Обставин, які пом’якшують чи  обтяжують  йому покарання судом не встановлено.  

Аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що міра покарання повинна ОСОБА_1 бути призначена у середній межі санкції ст. 122 ч. 1 КК України у вигляді обмеження  волі та у середній межі санкції ст. 296 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі.  

Відповідно до п. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.  

Враховуючи тяжкість та характер вчиненого злочину і те, що підсудний свою вину у  вчиненні злочину не визнав, не розкаявся, спричинену злочином матеріальну та моральну шкоду потерпілому не відшкодував, в ході досудового слідства давав неправдиві покази, що свідчить про його бажання та намір ухилися від досудового та судового слідства, а також думку потерпілого, який просить суд  призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, без застосовування звільнення від відбування покарання з випробування, а тому до нього слід застосувати покарання у вигляді обмеження волі.  

Цивільний позов Прокурора Летичівського району в інтересах держави в особі Летичівської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_1 коштів затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 249,64 гривень слід задоволити  повністю і стягнути  з підсудного вказану суму на користь даного закладу охорони здоров’я.  

Цивільний позов Прокурора Летичівського району в інтересах держави в особі Хмельницької обласної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення з нього коштів затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1891,11 гривень слід задоволити  повністю і стягнути  з підсудного вказану суму на користь даного закладу охорони здоров’я.  

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 945,71 гривень та моральну шкоду в сумі 10 000 гривень слід задоволити частково і стягнути з підсудного на його користь 945,71 гривень в рахунок відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди.  

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд                                                                        

ЗАСУДИВ:  

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 296 КК України і призначити покарання:  

•   за ч. 1 ст. 122 КК України  2 роки 6 місяців обмеження  волі;  

•   за ч. 1 ст. 296 КК України  2 роки обмеження волі;  

Відповідно до п. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2-х років  6 місяців обмеження волі.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Летичівської центральної районної лікарні код 02004367, МФО 815013, р/р 35415001001711 банк УДК у Хмельницькій області  249 гривень  64 коп. та на користь Хмельницької обласної лікарні  код ЗКПО 02004717, МФО 815013, р/р 35428003001234  в ГУДКУ в Хмельницькій області  1891 гривень 11 коп. затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  945,71 гривень матеріальної шкоди та 5 000 гривень  моральної шкоди.  

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.  

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення.    

Суддя                                 підпис                                ОСОБА_13  

Голова Летичівського  

районного суду                                                                 ОСОБА_13