Справа № 2-а-1744  

2009 рік  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

27 жовтня 2009 року             Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого                      -            судді     Ярошенко С.С.  

при секретарі                      -                Дмитрієвій М.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до Кобеляцької роти ДПС УДАІ УМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  ,

в с т а н о в и в :  

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кобеляцької роти ДПС УДАІ УМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В позові зазначено, що постановою  серії ВІ № 000095 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 березня 2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Однак, позивач вважає, що при складанні протоколу та постанови не були  виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,  а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і  які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення. Крім того, позивач зазначає, що правопорушення ним було скоєне вимушено, бо в нього не було дизпалива, тому він порушив вимоги дорожнього знаку, щоб уникнути створення перешкод іншим учасникам дорожнього руху та навіть аварійної ситуації. Також просить врахувати, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягався, вчинене ним правопорушення є малозначним, той факт, що автомобіль належить не йому, він лише найманий працівник, який отримує мінімальну заробітну плату, тощо.

Позивач просить суд задовольнити позов та  скасувати  постанову  серії ВІ № 000095 по справі про адміністративне правопорушення від 22 березня 2009 року та  звільнити його від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження.

В судове засідання позивач не з'явився, однак представник позивача надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак, будучи допитаний в порядку виконання судового доручення, не заперечував проти розгляду справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена законно, обґрунтовано, з дотриманням всіх вимог КУпАП,  жодних прав позивача порушено не було, а заявлений позивачем позов не підтверджений жодними доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість позовних вимог, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, – тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено в судовому засіданні, постановою  серії ВІ № 000095 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 березня 2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Підставою для винесення зазначеної постанови стало те, що  22 березня 2009 року, приблизно в 13 годин 20 хвилин, на 52 км автодороги Полтава – Олександрія ОСОБА_1, керуючи автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажного транспорту заборонено», чим порушив вимоги п.п. 3.3 додатку 1 Правил Дорожнього руху України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при складанні протоколу серії ВІ № 000095 про адміністративне правопорушення позивачем вищезазначені обставини не заперечувалися, в своїх поясненнях він зазначив, що порушив неумисно, тому що закінчилось пальне.

Однак,  під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень інспектором ДПС не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність,  а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи .

Також, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови не було не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при таких обставинах були порушені права позивача на захист, встановлені в судовому засіданні докази у сукупності повністю це підтверджують, тому постанову серії ВІ № 000095 по справі про адміністративне правопорушення від 22 березня 2009 року не можна визнати законною та обґрунтованою.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, позивач вперше притягається до адміністративної відповідальності, має скрутний матеріальний стан, отримує мінімальну заробітну плату, з коштів якої йому необхідно оплачувати комунальні послуги та утримувати родину, а скоєне ним правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків, тому, з урахуванням характеру та обставин скоєного правопорушення, суд визнає його малозначним та вважає можливим звільнити позивача від адміністративної відповідальності й оголосити йому усне зауваження.

Таким чином,  суд вважає достатнім засобом захисту прав позивача – скасування постанови серії  ВІ № 000095  від 22 березня 2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, з подальшим звільненням позивача від адміністративної відповідальності, оголосивши йому усне зауваження, та закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Оскільки позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а саме: копією постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 4); копією протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 5); іншими матеріалами справи, то вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 72, 86, 159 – 163 КАС України, ст.ст. 22, 33, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 280, 287, 293 КУпАП, суд  

п о с т а н о в и в :  

Адміністративний позов   ОСОБА_1 до Кобеляцької роти ДПС УДАІ УМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення   – задовольнити.

Скасувати  постанову серії ВІ № 000095 від 22 березня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.  

Суддя: