Справа № 2-742/10

Провадження № -

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого-судді Жмурко П.Я.

при секретарі Козловій Г.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Карлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до спільного підприємства «Райкоопзаготпром» Карлівської районної спілки споживчих товариств про визнання права власності на нежиглові будівлі. -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати за ОСОБА_1, право власності на нежитлову будівлю (склад) загальною площею 1217,9 кв. м. (основна площа 769,1 кв. м„ допоміжна площа 448.8 кв. м.), що значиться під літерою «А-1» в технічному паспорті № 5259 від 25 травня 2009 року і знаходиться за адресою: 39500. Полтавська обл., м. Карлівка. пров. Халтуріна, 5-Г.

У позовній заяві позивач вказує, що в 1959 році відповідач за даною позовною заявою Карлівська районна спілка споживчих товариств за рахунок власних коштів і матеріалів господарським способом побудувала нежитлову будівлю (склад) загальною площею 1217.9 кв. м. (основна площа 769.1 кв. м., допоміжна площа 448.8 кв. м.), яка розташована за адресою: 39500, Полтавська обл., м. Карлівка, пров. Халтуріна, 5-Г. Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1 купівлі-продажу від 2 серпня 2005 року, згідно умов якого вона придбала нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: 39500, Полтавська обл., м. Карлівка, пров. Халтуріна, 5. Придбане майно було передане позивачу згідно акту гірийому-передачі майна від 2 серпня 2005 року. Вартість придбаного майна була сплачена позивачем повністю, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 2 серпня 2005 року. Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір № 1 купівлі-продажу від 2 серпня 2005 року підлягає нотаріальному посвідченню, проте відповідач ухиляється від виконання цієї вимоги. Вона вважає, що згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. 29 травня 2009 року Колективним підприємством Полтавське БТІ «Інвентаризатор» було виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю (склад), в якому вона зазначена власником вищевказаного нерухомого майна. 5 серпня 2009 року вона звернулась з письмовою заявою до Колективного підприємства Полтавське БТІ «Інвентаризатор» про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно. У реєстрації права власності та видачі відповідного свідоцтва було відмовлено із-за відсутності нравовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року (зі змінами). Нежитлова будівля побудована на земельній ділянці, виділеній у встановленому законом порядку, тому при цьому не порушені права інших осіб і будівництво не суперечить суспільним інтересам (ксерокопія договору оренди земельної ділянки від 9 січня 2009 року додається). Претензій від органів державної влади та місцевого самоврядування, інших осіб з приводу даного будівництва не надходило. Від архітектурно-будівельної комісії при Карлівській міській раді скарг, що будівля порушує права інших осіб, також не надходило, заперечень проти визнання за нею права власності на неї не поступало, нерухоме майно побудоване з дотриманням вимог Державно-будівельних норм України (ДБН 360-92)

«Містобудування, планування забудови міських і сільських поселень». Інвентаризаційна вартість нерухомого майна складає 13500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 2 серпня 2005 року. Стаття 16 ЦК України визначає визнання права судом як спосіб захисту цивільних прав та інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою. Їй було порекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно.

В судовому засіданні позивач підтримує свої позовні вимоги і просить суд визнати за нею право власності на нежитлові будівлі.

Представник відповідача до суду не з'явився, але від неї надійшла заява про розгляд справи без його участі і те що при вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Третя особа проти позову не заперечує і просить суд розглянути судову справу за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення сторони та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Оскільки, визнання права власності, необхідне позивачу, для набуття права власності на нерухоме майно, а у відповідності з ст. 328 ЦК України право власності може бути визнане судом, то суд, вважає, за можливим визнати за право власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 328. 344 ЦК України, ст.ст. 10, 18, 60, 209, 212, 215, 221-223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на нежитлову будівлю (склад) загальною площею 1217.9 кв. м. (основна площа 769.1 кв. м„ допоміжна площа 448.8 кв. м.), що значиться під літерою «А-1» в технічному паспорті № 5259 від 25 травня 2009 року і знаходиться за адресою: 39500, Полтавська обл., м. Карлівка, пров. Халтуріна, 5-Г.

Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга та рішення суду подасться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя