Справа № 131/1552/13-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.08.2013

Іллінецький районний суд Вінницької області в скаладі:

Головуючого судді Волошин С.В.

при секретарі Мозоль Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданнів в м. Іллінці справу за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансінспекції у Вінницькій області ОСОБА_2, про скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що постановою відповідача № 001341 від 22.07.2013 року на нього було накладено фінансові санкції відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 1700 грн.

Вказану постанову позивач вважає незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, так як у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.06.2013 року вказано, що під час перевірки виявлено порушення – надання послуг перевезення пасажирів без оформлених документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без протоколу про перевірку та адаптацію тахографа і щоденних листків реєстрації режимів праці та відпочинку водія за попередні 28 днів. Однак, ст. 39 вказаного Закону містить вичерпний перелік документів, які повинні мати перевізники, водії та пасажири, однак до цього переліку не входить протокол про перевірку та адаптацію тахографа, так само не входять і щоденні листки реєстрації режимів праці та відпочинку водія за попередні 28 днів.

Окрім того, позивач, як підставу скасування постанови зазначає, що інспектор під час проведення перевірки не пред’явив направлення на перевірку. Відповідно до п. 38 постанови КМУ «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» посадові особи зобов’язані під час проведення перевірки пред’являти службове посвідчення та направлення на перевірку. Окрім того, інспектор після проведення перевірки ТЗ не вручив водієві примірник акту. А відповідно до ч. 2 п. 20 зазначеної постанови КМУ, акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб’єкта господарювання або фізичною особою – суб’єктом господарювання. Один примірник акту мав би бути переданий уповноваженій особі суб’єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший – до органу державного контролю. Однак копію акту позивач отримав після того, як йому надіслали постанову.

Позивач також зазначає, що перевірку проведено одним інспектором, а відповідно до п. 16 вказаної Постанови рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менше двох осіб.

Тому позивач вважає, що при проведені перевірки суб’єкт владних повноважень діяв всупереч встановленої законом процедури, та без урахування всіх обставин, які повинні були бути взяті до уваги при проведення перевірки.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, проте його представник, ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, засобами зв’язку надіслав на адресу суду заяву, у якій просив суд розглянути справу у відсутність позивача та у його відсутність подавши до суду додаткові обґрунтування позовних вимог, що наведено вище. Позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився та не надіслав письмового клопотання про розгляд справи у його відсутності. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу вручено 09.08.2013 року.

За таких обставин суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи у відсутність сторін спору.

Суд, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість винесеної постанови, вважає, що позовні вимоги слід задоволити, оскільки наведені вище доводи позивача залишились неспростованими відповідачем, та перевіркою матеріалів адміністративного позову встановлено, що при розгляді справи про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1 допущені порушення процесуальних вимог закону щодо процедури перевірки.

При розгляді справи про застосування фінансових санкцій повинно бути з’ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте при винесенні оскаржуваної позивачем постанови не було опитано свідків, які б підтвердили факт вчинення правопорушення та не враховано інші, наведені вище обставини, що видно з її змісту.

В постанові відсутні відомості про технічні характеристики транспортного засобу, яким керував позивач, а також не зазначено, яке саме з порушень, зазначених в абзаці 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», було встановлено перевіряючим, які послуги надавались перевізником (перевезення пасажирів чи вантажів), які саме документи, з перелічених в ст. 39, та 48 цього Закону були відсутні.

Враховуючи наявність вказаних порушень вимог закону, що мали місце з боку відповідача при вирішенні ним справи про застосування фінансових санкцій, постанова відповідача про накладення на ОСОБА_1 фінансових санкцій, на думку суду, є протиправною.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідач в судове засідання не з’явився, та не надав будь – яких доказів правомірності прийнятої ним постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суд вважає за можливе оскаржувану постанову скасувати як протиправну, а провадження в справі про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1 закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 – 163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Укртрансінспекції у Вінницькій області ОСОБА_2, № 001341 від 22.07.2013 року, про накладення на ОСОБА_1 фінансових санкцій у виді штрафу в розмірі 1700 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Провадження по справі про застосування фінансових санкцій за абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: