Справа № 2-3039  

2009 рік  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

29 жовтня 2009р. Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:  

головуючого – судді Ніколової І.С.,  

при секретарі – Бєлінськой А.Ю.  

розглянувши у  судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок   ,   -  

В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1 зазначив, що у вересні 2006р. між ним та ОСОБА_3 була досягнута домовленість щодо продажу належного останній будинку 97а по вул.Хрещатик у м.Боярка Київської області, за 6000 доларів США, про що між ними 05 жовтня 2006р. в простій письмовій формі було укладено договір.  

На виконання цього договору він передав ОСОБА_3 5000 доларів США, оскільки в нього на руках не було всієї потрібної суми, а про передачу 1000 доларів США додатково 25 грудня 2006р. склав їй розписку. Остаточно розрахуватися за договором ОСОБА_1 повинен був до 01 червня 2007р.  

В лютому 2007р., приїхавши до м.Боярка для остаточного розрахунку, з слів сусідів він довідався, що ОСОБА_3 померла, в неї є спадкоємиця. Назвати спадкоємицю та її адресу сусіди відмовилися. Нотаріальна контора також відмовила ОСОБА_1 у наданні інформації про спадкоємців ОСОБА_3 через нотаріальну таємницю.  

На теперішній час він передав ОСОБА_2 як спадкоємиці ОСОБА_3 1000 доларів США як останній внесок за будинок, однак через смерть ОСОБА_3 не може належним чином оформити право власності на придбане нерухоме майно.  

Просить визнати дійсним укладений 05 вересня 2006р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу житлового будинку 97а по вул.Хрещатик у м.Боярка Київської області, та визнати за ним право власності на зазначений житловий будинок.  

Відповідач в судовому засіданні позов визнала у повному обсязі, суду пояснила, що ОСОБА_3 була її тіткою, та, розбираючи речі померлої, вона знайшла укладений з ОСОБА_1 договір про купівлю-продаж тітчиного будинку. Як спадкоємець ОСОБА_3 вона отримала від ОСОБА_1 1000 доларів США, та не заперечує проти оформлення за ним права власності на житловий будинок  97а по вул.Хрещатик у м.Боярка Київської області.  

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.  

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

Згідно ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  

Згідно ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.      

В судовому засіданні встановлений та сторонами визнаний факт укладення 05 вересня 2009р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу житлового будинку 97а по вул.Хрещатик у м.Боярка Київської області, з недотриманням сторонами вимог його нотаріального посвідчення.  

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.    

Згідно умов цього договору, ОСОБА_1 прийняв на себе ряд обов’язків, зокрема, обов’язок виплатити ОСОБА_3 за належний їй житловий будинок 97а по вул.Хрещатик в м.Боярка Київської області 6000 доларів США до 01 травня 2007р., а ОСОБА_3, в свою чергу, прийняла на себе обов’язок передати цей будинок ОСОБА_1 у власність. ОСОБА_2 як спадкоємиця за заповітом ОСОБА_3, яка померла 17 лютого 2007р., спадщину прийняла шляхом подання 16 квітня 2007р. відповідної заяви до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори.  

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.  

Таким чином, ОСОБА_2 як спадкоємиця ОСОБА_3 успадкувала після її смерті право на отримання від ОСОБА_1 1000 доларів США, та обов’язок передати йому право власності на житловий будинок  97а по вул.Хрещатик у м.Боярка Київської області.  

Враховуючи, що ОСОБА_1 на виконання укладеного між ним та ОСОБА_3 договору передав її спадкоємиці ОСОБА_2 1000 доларів США., а ОСОБА_2 згодна передати йому право власності на житловий будинок 97а по вул.Хрещатик у м.Боярка Київської області, позов слід задовольнити.  

Клопотання про розподіл судових витрати позивачем не заявлялося.  

Керуючись ч. 2 ст. 220 ЦК України, ст. 214-215 ЦПК України,  суд  

В И Р І Ш И В:  

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок – задовольнити у повному обсязі.  

Визнати дійсним укладений 05 вересня 2006р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу житлового будинку 97а по вул.Хрещатик у м.Боярка Київської області.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок 97а по вул.Хрещатик у м.Боярка Київської області.  

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.  

СУДДЯ: