Справа № 1-89  

2009 р.  

ВИРОК  

ІМ‘ЯМ УКРАЇНИ  

02 жовтня 2009 р.                                                                        Летичівський районний суд  

              Хмельницької області  

  в складі:    головуючого                   -        судді            Лазаренка А. В.  

    при секретарі                  -                             Кравець А.Г.  

з участю прокурора        -                             Заїки Р.В.  

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в смт. Летичів справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 125, ч.1ст. 125, ст. 166,  ч. 1 ст. 129  КК України  

ВСТАНОВИВ:  

В першій декаді травня 2009 року ОСОБА_1 під час сварки, яка переросла в бійку  із своєю співмешканкою ОСОБА_2, схопив руками за шию її неповнолітню дитину ОСОБА_3, яка намагалася припинити бійку, внаслідок чого їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: саден шкіри лівої лопатки і підлопаточної ділянки та синців на спині і за своїм характером  згідно висновку судово-медичного експерта № 210 від 09.07.2009 року відносяться до   ступені легких тілесних ушкоджень.  

Окрім того, 15.06.2009 року близько 23 години ОСОБА_1  по місцю проживання, будучи в стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку із дочкою ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в ході сварки взяв сокиру, якою виражав їм погрози вбивством. Побоюючись за своє життя ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втекли із домогосподарства, а ОСОБА_1 після цього вчинив сварку з дружиною ОСОБА_2, під час якої наніс потерпілій декілька ударів руками по різних частинах тіла.  

Повернувши до дому неповнолітня ОСОБА_3  побачила бійку і вирішила  її припинити. Однак ОСОБА_1 наніс їй удар правою рукою в спину від чого вона впала, внаслідок цього у неї виникли тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри лівої лопатки і підлопаточної ділянки, які за своїм характером  згідно висновку судово-медичного експерта № 243 від 16.07.2009 року відносяться до ступені   легких тілесних ушкоджень.    

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину  визнав частково пояснивши, що на початку травня 2009 року  під час сварки, яка переросла в бійку  із своєю співмешканкою ОСОБА_2, схопив руками за шию її малолітню дитину ОСОБА_3, яка намагалася припинити бійку, внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження.  

Окрім того, в середині червня 2009 року близько 23 години  по місцю свого проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння він вчинив сварку із  ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в ході якої взяв сокиру, однак вбивством нікому не погрожував і умислу на умисне позбавлення життя когось із присутніх не мав, а його дії були спрямовані на усунення перешкод при виясненні стосунків із своєю співмешканкою ОСОБА_2 Цивільний позов про стягнення з нього 3000 гривень моральної шкоди визнає повністю.  

Після цього під час сварки із своєю дружиною ОСОБА_2, наніс останій  декілька ударів руками по різних частинах тіла, при цьому її дочка неповнолітня ОСОБА_3 з метою припинення бійки   схопила його за руки. З метою вирватися від неї він  наніс їй удар правою рукою в спину від чого потерпіла впала на землю. Потерпіла ОСОБА_3 не  являється його дочкою і він її не усиновляв та опікунство не встановлював.  

Окрім визнання вини підсудним, вона підтверджується зібраними на досудовому слідстві і дослідженими в судовому засіданні доказами.  

Так, Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що у травня 2009 року побачила  бійку між ОСОБА_1 та її матір‘ю ОСОБА_2, яку намагалася припинити, але в цей час підсудний схопив її руками за шию, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження. ОСОБА_1 її  батьком не являється і він її не усиновлював та опікунство не встановлював.  

Окрім того, 15.06.2009 року близько 23 години ОСОБА_1 перебуваючи  в стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку із нею, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в ході якої підсудний взяв сокиру. Побоюючись за своє життя вона разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втекли із домогосподарства, однак повернувшись через деякий час побачила в будинку  бійку, під час якої ОСОБА_1 наніс її матері декілька ударів руками по різних частинах тіла. Намагаючись припинити бійку вона підійшла до ОСОБА_1, який наніс їй удар правою рукою в спину від чого вона впала.  

Окрім того вина ОСОБА_1 у вчинені злочину передбачено ч.1  ст. 125 КК України підтверджується:  

- оголошеними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_4, який показав, що15.06.2009 року близько 22 години він разом із ОСОБА_5 провів ОСОБА_3 до житлового будинку її матері ОСОБА_2 з якого вийшов  ОСОБА_1 і почав з ними сваритися. Після цього він зайшов в будинку і одразу ж вийшов з нього тримаючи сокиру в рука. Побоюючись за своє життя він разом із ОСОБА_3 втекли із домогосподарства, однак незабаром повернулися, так як почули крик, під час його ОСОБА_1 сварився з ОСОБА_2 та намагався її вдарити. Намагаючись припинити бійку ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_1, який наніс їй удар правою рукою в спину від чого вона впала (а.с. 41-43);  

  - оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5 який показав суду, що 15.06.2009 року близько 22 години він разом із ОСОБА_4 провів ОСОБА_3 до житлового будинку її матері ОСОБА_2 з якого вийшов  ОСОБА_1 і почав з ними сваритися, тримаючи сокиру в рука. Побоюючись за своє життя він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_6 втекли із домогосподарства, однак  ОСОБА_3 та ОСОБА_6 незабаром повернулися до будинку, а він залишився чекати на вулиці і не бачив, що відбувалося у господарстві підсудного. Через деякий час ОСОБА_3 та ОСОБА_6 повернулися до нього і ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 наніс їй удар в спину. Після цього вони разом пішли в с. Голенищево, по дорозі ОСОБА_3 втратила свідомість і він ніс її на руках ( а.с. 46-47);  

  - оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_7, яка показала, що навчається в одному класі у Голенищівському НВК із потерпілою ОСОБА_3, яка повідомила, що співжитель її мами ОСОБА_1 спричиняв їй тілесні ушкодження ( а.с. 53 );  

- оголошеними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які дали покази аналогічні показам ОСОБА_7 ( а.с. 52,54,55);  

•   - оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_11 яка показала, що проживає по-сусідству із ОСОБА_2разом із своїми дітьми та співмешканцем ОСОБА_1 який зловживає алкогольними напоями і вчиняє в сім‘ї сварки та бійки, від який ОСОБА_2 переховувалася у її неї. Від ОСОБА_2 їй стало відомо, що ОСОБА_1 душив її дочку ОСОБА_3 за шию. ( а.с. 56))  

•   Висновком судово-медичного експерта № 209 від 01.07.2009 року, згідно якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців передній поверхні лівого плеча в середині третині, передньої поверхні правого плеча, в нижній третині, задньої поверхні правої половини грудної клітки в проекції 10 ребра, в заднє-пахвовій лінії, які відносяться до   ступені легких тілесних ушкоджень   ( а.с.  67);  

•   Висновками судово-медичного експерта № 210 від 01.07.2009 року та № 243 від 16.07.2009 року згідно яких у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден шкіри лівої лопатки і підлопаточної ділянки та синців на спині та за звичайних умов не поширені та не великі за розмірами синці, які за своїм характером відносяться до ступені   легких тілесних ушкоджень ( а.с. 72-74)  

Вивчивши матеріали кримінальної справи, вислухавши учасників процесу, суд приходить до висновку, що дії підсідного кваліфіковано вірно за ст. 125 ч. 1 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.  

Одночасно суд вважає зайвою кваліфікацію дій підсудного по двох епізодах за ч. 1 ст. 125 КК України.  

Також суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 за ст. 166 КК України слід виправдати, оскільки його дії не були спрямовані  на злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обовзків по догляду за дитиною, так як підсудний не є батьком, опікуном чи піклувальником ОСОБА_3  

Окрім того, за ст. 129 ч. 1 КК України ОСОБА_1  слід виправдати, так як в його діях не вбачається реальної  погрози вбивством, а вони  були спрямовані на усунення перешкоди сторонніх осіб, які заважали виясняти стосунки підсудному із своєю співмешканкою ОСОБА_2  

При призначені покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом‘якшують і обтяжують покарання.  

  Обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує, що злочин за ст.125 ч.1 є  невеликої тяжкості.  

  ОСОБА_1 несудимий, має негативну характеристику за місцем проживання, не працює.  

  Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину суд рахує обставиною, яка пом’якшує  його покарання.  

  Вчинення злочину у стані алкогольного сп”яніння суд рахує обставиною, яка обтяжує його покарання.  

  Аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що міра покарання ОСОБА_1  повинна бути призначена у максимальній межі санкції статті 125 ч. 1 КК України  у вигляді штрафу.  

  Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь 3000 гривень моральної шкоди слід задоволити повністю.  

  Арешт накладений на майно ОСОБА_1 слід залишити до повного відшкодування спричиненої злочином  шкоди.  

    На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,  

ЗАСУДИВ:  

  ОСОБА_1 за ст.166, ч. 1 ст. 129 КК України виправдати.  

    ОСОБА_1 визнати винним за 125 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді  штрафу на користь держави у сумі 850 гривень.  

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь 3000 гривень моральної шкоди слід задоволити повністю і стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  3000 гривень моральної шкоди.  

  Арешт накладений на майно ОСОБА_1 слід залишити до повного відшкодування спричиненої злочином  шкоди.  

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.  

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його   проголошення.  

  Суддя:                                         підпис                                     ОСОБА_12  

Голова Летичівського  

районного суду                                                                                                       ОСОБА_12