Справа № 2а-3434/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Сребняк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора четвертого взводу ДАІ м. Одеси ОСОБА_2 про визнання постанови №193824 від 16.06.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України незаконною., -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача та просить визнати незаконною та скасувати постанову №193824 від 16.06.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України і провадження по справі закрити.
При цьому він посилається на те, що відповідачем 16.06.2009 року, було складено адміністративний протокол в якому зазначено, що він, керуючи автомобілем ВАЗ 21310 державний №382-89ОК , при виконанні повороту праворуч з вул. Семінарської на проспект Шевченка не надав переваги в русі пішоходам, які перетинали проїзну частину по пішохідному переходу, чим порушив вимоги п. 16.2 Правил Дорожнього Руху (далі ПДР). Вважає, що обставини вказані в цьому протоколі не відповідають дійсності, оскільки п овертаючи праворуч, він зупинився у пішохідного переходу, та дав дорогу пішоходам, які почали перетинати проїзну частину справа, потім продовжив свій рух, та закінчив переїзд пішохідного переходу до того моменту, як пішоходи, які почали перетинати проїзну частину з лівого боку дійшли до крайньої правої смуги руху, по якій рухався його автомобіль. Окрім того цей обов’язок виникає не щодо будь-яких пішоходів які знаходяться на пішохідному переході, а тільки тих яким створюється перешкода п. 1.10 ПДР дає визначення цих понять. Для того щоб вважати, що пішоходам створено перешкоду, є необхідним, щоб вони були змушені змінювати напрямок або швидкість руху, і щоб ця зміна була саме вимушеною. В даному випадку цього не було, оскільки при русі автомобіля, пішоходи знаходились на абсолютно іншій смузі руху, переходячи її продовжували рух без зміни напрямку або швидкості.
Тому вважає, що його безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому вищевказану постанову слід скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги.
Відповідач в суд не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, належним чином про час і місце розгляду був повідомлений належним чином, тому суд вважає, за можливе розглянути позов за його відсутністю.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою №193824 від 16.06.2009 року інспектора четвертого взводу ДАІ м. Одеси ОСОБА_2 , позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.16.2 ПДР за ст.122 ч.2 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Як вбачається з цієї постанови, позивач керуючи автомобілем ВАЗ 21310 державний №382-89ОК , при виконанні повороту праворуч з вул. Семінарської на проспект Шевченка не надав переваги в русі пішоходам, які перетинали проїзну частину по пішохідному переходу, чим порушив вимоги п. 16.2 Правил Дорожнього Руху.
Як вбачається з пояснень представника позивача, останній відповідно до ст. ст. 287, 288 КпАП України оскаржив постанову ВН №193824 начальнику Відділення Державтоінспекції м. Одеси, але в задоволенні його скарги було відмовлено з посиланням на необхідність надати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, оскільки ці пішоходи вже почали рух і мали перевагу.
Суд вважає, що вказана постанова №146360 від 28.09.2009р. була складена з порушенням порядку складання постанови про адміністративне правопорушення встановленого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 77 від 26.02.2009 року „Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" з тих підстав, що в постанові про адміністративне правопорушення, виконано не розбірливим почерком, посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС не записано друкованими літерами. В протоколі мають місце виправлення, підчистки тощо, відсутня печатка, що взагалі відповідно до Наказу № 77 від 26.02.2009 року є підставою для проведення керівництвом підрозділу Державтоінспекції МВС службової перевірки.
Також в порушення п. 4.2 Наказу № 77 від 26.02.2009 року інспектор не долучив до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення свідків правопорушення.
Згідно з п.16.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Відповідачем не було спростовано пояснення позивача, щодо того, що при здійсненні повороту праворуч він пропустив пішоходів, які починали свій рух з тротуару який знаходився праворуч від водія та в подальшому продовжив свій рух, оскільки не примушував пішоходів, які почали з переходити дорогу, що має чотири полоси для руху для автотранспорту, з протилежного від нього боку, змінити напрямок руху або його швидкість.
Також Правилами дорожнього руху не покладено на водія автомобіля категоричного обов'язку у будь-якому разі зупинитись, якщо пішохід став на пішохідний перехід або на проїжджу частину.
Інспектор четвертого взводу ДАІ м. Одеси ОСОБА_2 при фіксації правопорушення не опитував та понятих не залучав, тобто реальних осіб, які б могли засвідчити факт правопорушення, чи підтвердити зафіксовану швидкість руху автомобіля — немає.
Також, відповідачем не було надано відомостей ні позивачу, а ні суду про направлення на виконання наказу по патрулюванню ділянки - дислокації, на якій його зупинили.
Крім того посилання відповідача у відповіді на скаргу на відеозапис, зроблений на власну відеокамеру інспектора, не можуть бути прийняті судом, оскільки суду не надано документації в підтвердження правомірності використання зазначеного засобу фіксації та його відповідності встановленим чинним законодавством технічним вимогам.
Таким чином, крім постанови, про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем, немає ніяких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що з боку відповідача є порушенням вимог ст. 280 КУпАП, згідно якої посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тому суд вважає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він не скоював, що суперечить вимогам ст. 7 КУпАП та ч.2 ст. 58 Конституції України, згідно якої ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення і у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення і у відповідності до ч. 1 ст. 247 КпАП України ці обставини, виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, а розпочате підлягає закриттю, тому вищезазначена постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19 , ч.2 ст. 58 Конституції України, ч.2 ст. 122 ст.ст. 7, 251, 283, 285, 287-289 КпАП України, ст.158 - 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Визнати постанову №193824 від 16.06.2009 року, складену інспектором четвертого взводу ДАІ м. Одеси ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України – незаконною і скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити.
Постанову може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження постанови суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.
Суддя: