Справа № 6–190/09

 У Х В А Л А

10 листопада 2009 року             Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                        головуючого                Дзюбича В.Л.,

                             з участю секретаря     Франчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі подання Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про примусове проникнення до житла боржника,-

в с т а н о в и в:

Другий відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції звернувся в суд із поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 - в квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що на виконанні в Другому відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 107 від 15.11.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь фізичних та юридичних осіб грошових коштів. 19.11.2007 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно боржника. Мати боржника ОСОБА_2 повідомила, що її син ОСОБА_1 прописаний в квартирі по вул.Тарнавського, 3/39 м.Тернополя, однак за вищевказаною адресою останній не проживає, майно, яке б йому належало у даному житлі відсутнє. Вимогою від 01.09.2009 року державним виконавцем призначено примусове виконання зведеного виконавчого провадження № 107 від 15.11.2007 року за адресою: вул.Тарнавського, 3/39 м.Тернополя із залученням працівників міліції. Виходом по вищевказаній адресі встановлено, що на стукіт в двері квартири відповіла дружина боржника і повідомила, що ОСОБА_1 в даній квартирі не проживає, двері відкрити відмовилась. Рішення суду на сьогоднішній день виконати неможливо, оскільки ОСОБА_1 чинить перешкоди до входження в квартиру державним виконавцем з метою виконання рішення суду, а тому Другий відділ ДВС просить подання задовольнити повністю та надати дозвіл на примусове проникнення в квартиру АДРЕСА_1.

Представник Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції в судовому засіданні подання підтримав, просить його задовольнити, пояснивши суду, що про поважні причини невиконання рішення суду боржником, державному виконавцю невідомо.

Розглянувши подання та його підстави, заслухавши думку представника Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, суд вважає, що подання слід задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду № 1350, від 08.05.2008 року, з приватного підприємця ОСОБА_1 присуджено стягнути 728,61 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 89,50 грн. понесених судових витрат на користь ОСОБА_3 та в користь ОСОБА_4 9264,50 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди та 131,50 грн. понесених судових витрат.

Згідно виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 04.09.2008 року, вирішено солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в користь акціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк" 205724, 07 коп. заборгованості по договору кредиту, а також 1700 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

14.10.2008 року на виконання рішення від 10.09.2008 року, Господарський суд Тернопільської області видав наказ, згідно якого присуджено стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, вул.Тарнавського, 3/39 м.Тернопіль на користь ЗАТ КБ "Надра" 9532,81 грн. заборгованості за кредитом, 1588,50 грн. пені, 141,49 грн. державного мита та 118 грн. інформаційних витрат.

В травні 2007 року, 21.05.2007 року, 13.08.2007 року, 01.02.2008 року, 10.07.2008 року ГДІАТ в Тернопільській області відносно ОСОБА_1 винесено постанови про застосування фінансових санкцій.  

Як вбачається із довідки адресно-довідкового бюро при УМВС України в Тернопільській області від 10.11.2009 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 прописаний по паспорту за адресою: вул.Тарнавського, 3/39 м.Тернопіль.

Відповідно до акту державного виконавця від 14.12.2007 року, виходом за адресою м.Тернопіль, вул.Тарнавського, 3/39 встановлено і зі слів матері ОСОБА_2, її син ОСОБА_1 за даною адресою прописаний, але не проживає.

09.09.2009 року державним виконавцем Другого відділу ДВС складено акт, згідно якого виходом за адресою м.Тернопіль, вул.Тарнавського, 3/39 встановлено на стуків в двері квартири, відповіла жінка, представитись відмовилась та повідомила, що ОСОБА_1 в даній квартирі не проживає і двері відкрити відмовилась. Працівники міліції на виконання не з’явились, хоча повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст.376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи, при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.       

 З врахуванням викладеного, суд вважає, що подання Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції про примусове проникнення в квартиру АДРЕСА_2 підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки державному виконавцю виявилось неможливим у добровільному порядку провести виконавчі дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст.209, 210, 376 ЦПК України, суд,-                                                        

у х в а л и в:

Подання Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції задовольнити.

Надати дозвіл державному виконавцю Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції на примусове проникнення в квартиру АДРЕСА_1.

Копію даної ухвали направити ОСОБА_1 та Другому відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.      

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                               Дзюбич В.Л.