Справа № 11-787   2006 р.                                                  Головуючий у 1-й інстанції

Категорія справи - ст. 164 ч.1КК                                Харлан Н. М.

Доповідач Павленко В. П.

УХВАЛА

Іменем України

2006 року липня місяця 12 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Хрипченко Л. Г. суддів : Копитько Л. І. , Павленка В. П. з участю прокурора - Рибачук Г. А. адвоката ОСОБА_2 засудженого ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 квітня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

4 квітня 1978 року народження, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий, -

засуджений за ч.І ст. 164 КК України на 1 рік обмеження волі зі звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину за таких обставин.

22 листопада 1998 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 від якого 9 червня 1999 року народився син ОСОБА_4.

6 серпня 1999 року Гадячським районним судом було постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менше 1\2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до досягнення ним повноліття. Зазначені аліменти ОСОБА_1 сплачував аліменти до червня 2001 року.

З червня 2001 року по жовтень 2005 року ОСОБА_1 став злісно ухилятись від сплати аліментів на сина і жодного разу на утримання дитини коштів не перераховував. Внаслідок цього за вказаний період за ОСОБА_1 утворилась заборгованість по аліментах на суму 2656 грн.

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 в апеляції зазначає, що суд хоч і встановив факт несплати аліментів, проте по справі не доведено, що ухилення від сплати аліментів було злісним. Просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити у зв'язку з відсутність в діях його підзахисного складу злочину.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляції і просили вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення а вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України. Висновки суду ґрунтуються на зібраних та перевірених в судому засіданні доказах.

Винність засудженого ОСОБА_1 підтверджена його визнанням того, що в зазначений у вироку період він дійсно не сплачував аліменти на утримання сина.

Із показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що підсудний двічі за вказаний період влаштовувався на роботу, проте про своє працевлаштування ДВС не повідомляв. Жодного разу в цей період аліментів від нього вона не отримувала. З цього приводу вона неодноразово зверталась зі скаргами до виконавчої служби, проте результатів це не дало.

Згідно довідки ЗАТ «Гадячсир» ОСОБА_1 працював у цьому підприємстві і за сім місяців роботи у 2005 році отримав заробітну плату в сумі 4444 грн. 88 коп. ( а. с. 54 ) Проте за показаннями свідка ОСОБА_5 за час праці на вказаному підприємстві, підсудний жодного разу про наявність виконавчого листа та сплату аліментів на сина не повідомляв( а. с. 32)

Свідок ОСОБА_6 - державний виконавець ВДВС підтвердила, що у вказаний період ОСОБА_3 неодноразово скаржилась на те, що вона не отримує аліменти на сина. Підсудний на неодноразові виклики до ВДВС не з'являвся, про своє працевлаштування не повідомляв. Згідно довідки ДВС ОСОБА_1 неодноразово попереджувався про адміністративну відповідальність за ухилення від явки до ДВС, а також про кримінальну відповідальність. ( а. с. 68 )

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов до висновку що ухилення від сплати аліментів є злісним, а тому доводи апелянта про недоведеність злісного ухилення від сплати аліментів та відсутність у діях засудженого складу злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України є безпідставними.

Призначене покарання відповідає вчиненому та даним про особу засудженого. Підстав для скасування вироку і задоволення апеляції не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду , -

Ухвалила:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Гадячського районного суду від 11 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.