Справа № 1-13 2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючої судді Задорожної Л.І.
при секретарі Паршегубі Г.П.
з участю прокурора Медвідь В. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гайвороні кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Бандурово Гайворонського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, безпартійного, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, мешканця с Бандурово Гайворонського району, АДРЕСА_7, не працюючого, раніше не судимий
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1. здійснив злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнутих за рішенням суду. Злочин скоєно за слідуючих обставин.
Рішенням Гайворонського районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2року ОСОБА_1. зобов'язаний сплачувати аліменти на користь колишньої дружини, ОСОБА_2, на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (прибутків) щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7року.
Підсудний ОСОБА_1. з ІНФОРМАЦІЯ_5 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року ні разу не сплатив аліменти, будучи працездатним, та маючи періодичні заробітки, тобто злісно ухилявся від виконання рішення суду, хоча неодноразово попереджався відділом ДВС Гайворонського району про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. визнав себе винним і пояснив, що протягом ІНФОРМАЦІЯ_8 років проживав за рахунок тимчасових заробітків, але аліменти не сплачував, знав про рішення суду, а також його неодноразово викликали у відділ ДВС та попереджали про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Заявив, що розкаюється у скоєному.
Крім визнання своєї вини підсудним, вина його в злісному ухиленні від сплати аліментів знайшла ствердження в судовому засіданні показами гр. ОСОБА_2, колишньої дружини підсудного, на користь якої стягнені аліменти на утримання дитини. ОСОБА_2 суду показала, що з ІНФОРМАЦІЯ_5 року жодного разу не отримувала аліментів на утримання дочки. Виконавчий лист був у виконавчій службі, але аліменти не сплачувалися.
Згідно ч. З ст. 299 КПК України, суд визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з"ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у
апеляційному порядку, в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.
Суд вважає, що в судовому засіданні знайшла ствердження вина підсудного в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини за рішенням суду, оскільки судом встановлено, що рішення суду є, підсудний працездатний, мав тимчасові заробітки, з яких повинен був сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від заробітку, але безпричинно не робив цього, що є злісним ухиленням від сплати аліментів.
Враховуючи викладене суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд приймає до уваги суспільну небезпеку злочину, скоєного ним, особу підсудного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
Підсудний скоїв злочин невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується негативно: не працює, зловживає спиртними напоями.
Вину у скоєнні злочину визнав повністю та розкаюється у вчиненому, що суд визнає за обставину, яка пом'якшує покарання.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, по справі не вбачається.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства і тому вбачає за необхідне призначити йому покарання у вигляді громадських робіт.
В задоволенні позову потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 3468 гривень заборгованості зі сплати аліментів має бути відмовлено, оскільки згідно п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України повторне прийняття рішення про той же предмет спору і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 343, 349 КПК України, п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, -
ПРИСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України й призначити йому покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 3468 гривень заборгованості зі сплати аліментів відмовити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Гайворонський районний суд.