Справа № 2-а-6555/09/1170

Категорія статобліку 3.3.6  

КІРОВОГРАДСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

27 жовтня 2009 року

Колегія суддів Кіровоградського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого  –  судді  -  Ясенової Т.І.

суддів -  Хилько Л.І., Пасічника Ю.П.             

при секретарі судового засідання  –  Оводенко І.О.,  Яровій В.В.  

за участю:

представника  позивача – ОСОБА_1  

представника  відповідача – Жменяка Ю.Ю.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом  ОСОБА_3  до Президента України  Ющенка Віктора Андрійовича  про   визнання  протиправним  та скасування Указу Президента України  від 27 червня 2009 року  №496/2009 „Про звільнення ОСОБА_3 з посади  голови Кіровоградської  обласної державної адміністрації”  та поновлення на посаді ,-

ВСТАНОВИВ:  

 У липні 2009 року  ОСОБА_3 звернувся до суду  з адміністративним позовом  до  

Президента України, в якому просить визнати  протиправним  та скасувати Указ Президента України  від 27 червня 2009 року  №496/2009, яким його  звільнено з посади  голови Кіровоградської  обласної державної адміністрації та   поновити на посаді.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що  перебував на  публічній службі, обіймаючи посаду голови Кіровоградської  обласної державної адміністрації. Вважає, що звільнення із  займаної посади  та припинення  публічної служби здійснено з  порушенням  вимог Конституції України, законів України  „Про місцеві державні адміністрації”, Про державну службу”, оскільки  Указ Президента України  не  містить  законних підстав для його звільнення з посади,  не є вмотивованим та  винесений з порушенням порядку звільнення голів державних адміністрацій.

Зазначає, що ч.4 ст. 118 Конституції України передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади  Президентом України  за поданням Кабінету  Міністрів України, що  кореспондується із нормою Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільнення з посади керівників органів виконавчої влади, урядових органів, торговельно - економічних місій у складі  закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об’єднань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2007р. №880.

Організація, повноваження та порядок  діяльності місцевих державних адміністрацій, у тому числі припинення повноважень їх голів, визначено Законом України „Про місцеві державні адміністрації”. Проте, Указ Президента України  не містить  жодної з підстав для припинення повноважень голів  місцевих державних адміністрацій, передбачених ч.1 ст. 9 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”.

Згідно п.2  ч.2 ст. 9 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” повноваження  голів  місцевих державних адміністрацій  можуть бути припинені  в разі подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу.

Посилається на те, що  оскільки  подання Кабінету Міністрів України з пропозицією звільнити його з посади не було,  тому не зазначено жодної з передбачених ст. 30 Закону України „Про державну службу” підстав припинення  державної служби, Президент України діяв всупереч вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.2 ст. 9 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” і ст. 30 Закону України „Про державну службу”, оскільки у Указі не обґрунтував правових підстав для звільнення його із займаної посади.  

Також, зазначає, що  відповідачем не проводилось і будь-яке службове розслідування щодо порушення ним законів України.

При цьому, звертає увагу на те, що  перебуваючи  на посаді  голови Кіровоградської  обласної державної адміністрації  протягом півтора року, він відповідно до  основних завдань та принципів діяльності  місцевих  державних адміністрацій, сумлінно працював над розбудовою Кіровоградщини,  зміцнював її соціально-економічний та культурний потенціал. В результаті чого, за підсумками  2008 року (відповідно до висновків комплексної  оцінки соціально-економічного розвитку областей, на виконання  постанови КМУ  від 20.06.2007р. № 833) Кіровоградщина вийшла на провідні  позиції ( 7-е місце) в Україні за темпами соціально-економічного розвитку.        В порівнянні з цим, в 2007 році за  аналогічним показником  область посідала 24 місце. Стосовно визначення в Указі Президента України про неналежне  виконання вимог            ст. 119 Конституції України  щодо забезпечення законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян, зазначає, що відповідно до  інформаційної довідки, складеної за результатами  проведення Секретаріатом Президента  України   моніторингу організації роботи зі звернення громадян у Кіровоградській області за 2008 рік,  організація роботи зі зверненнями громадян в апараті Кіровоградської обласної державної адміністрації, її структурних підрозділах та райдержадміністраціях області знаходиться на належному рівні.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги  з зазначених підстав. При цьому,  також посилається на те, що  позивач, перебуваючи на посаді голови обласної державної адміністрації, виконував свої  обов’язки відповідно до визначених законодавством повноважень.  

Вважає безпідставним  посилання  представника  відповідача на існування причинно – наслідкового зв’язку  між  забезпеченням  правопорядку на відповідній території і вчиненим злочином.  Зазначає, що функціями, щодо забезпечення законності і правопорядку наділені органи Міністерства внутрішніх справ та прокуратури. При цьому  жоден орган, включаючи і місцеві державні адміністрації не має права втручатись в їх діяльність. Повноваження місцевих державних адміністрацій  визначені ст. 25 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”. Також звертає увагу на те, що  а ні  начальник УМВС в області, а ні прокурор області  з посад не звільнялись.  Не винесено вироку суду у кримінальній справі, а до відповідальності вже притягнуто  голову обласної державної адміністрації, який за своїми повноваженнями ні яким чином не міг  передбачити та попередити  вчинення злочину.  При цьому  відсутні випадки  звільнення  голів  місцевих державних адміністрацій  у разі  підвищення  криміногенної ситуації  на відповідній території.  

Представник Президента України заперечуючи проти задоволення  позовних вимог, посилається на те, що  позивач,  перебуваючи на посаді  голови  Кіровоградської  обласної державної адміністрації не забезпечив  на території  області  законність і правопорядок, додержання прав і свобод  громадян, внаслідок  чого 16 червня 2009 року  в смт. Голованівську прокурор цього району,  начальник райвідділу міліції та народний депутат України  заподіяли  мешканцю села Грушка Ульяновського району Кіровоградської області  тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер. За цим  фактом  прокуратурою Кіровоградської області порушено кримінальну справу.

Таким чином, позивачем  були  порушені  приписи ст. 119 Конституції України щодо забезпечення  Кіровоградською обласною державною адміністрацією законності, правопорядку, додержання прав і свобод громадян.

Відповідно  до п.1 ч.1. ст.9  Закону України „Про місцеві державні адміністрації” повноваження  голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі порушення Конституції України.

Оскільки  ОСОБА_3  не забезпечив законність, правопорядок, додержання прав і свобод громадян, він  був звільнений із посади голови Кіровоградської обласної державної адміністрації за порушення норм ст.119 Конституції України, тобто  з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 9  Закону України „Про місцеві державні адміністрації”.

При цьому зазначає, що  приписи ч.1 ст. 9 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, на підставі яких було  видано  оскаржуваний Указ, не містять вимоги здійснювати звільнення голів місцевих державних адміністрацій за поданням  Кабінету Міністрів України.

Таким чином, відповідно до  положень ч.1 ст. 9 зазначеного Закону  Президент України має право  припиняти повноваження голів місцевих державних адміністрацій без подання Кабінету Міністрів України.

Оскільки  позивача було звільнено  з посади  на підставі п.1 ч.1 ст. 9  Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, що є окремою самостійною підставою для припинення  повноважень голови місцевої державної адміністрації,  вважає  доводи позивача про те, що Президент України, звільняючи  не відповідно до п.2 ч.2 ст.9 цього Закону  порушив  приписи ст.19 Конституції України, необгрутованими.  

Враховуючи, що  звільнення позивача було здійснено  на підставі норм спеціального закону -  Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, норми Закону України „Про державну службу” щодо  підстав припинення державної служби до даних  правовідносин застосуванню не підлягають.

Зазначає, що  норми Закону України „Про місцеві державні адміністрації” не  містять обов’язковість  проведення службового  розслідування   при   вирішенні питання  про припинення повноважень  голів місцевих державних адміністрацій.

Також,  в судовому засіданні, пояснив, що  на виконання  доручення Президента України у зв’язку з подіями за участю  народного депутата України, прокурора району  та начальника райвідділу міліції, опрацьовано інформацію про стан злочинності на території Кіровоградської області  за п’ять місяців 2009 року. Згідно із статистичними даними Міністерства внутрішніх справ України на території Кіровоградської області  значно погіршилась криміногенна ситуація, проте  рівень діяльності  державних органів області по боротьбі зі злочинністю та протидії корупції  є незадовільним.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 119 Конституції України забезпечення  на відповідній території законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян покладено на місцеві державні адміністрації.

На позивача було покладено  повноваження щодо координації  роботи  з охорони  громадського  порядку та боротьби зі злочинністю, особистий контроль та спрямування діяльності  відділу з питань взаємодії з правоохоронними органами. Однак  голова  Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_3 не забезпечив на відповідній території законність і правопорядок, одержання прав і свобод громадян, чим порушив приписи  п.2 ч.1 ст. 119 Конституції України.

Також, зазначає, що  до компетенції адміністративного суду  віднесено лише  перевірка оскаржуваного акта Президента України на  відповідність Закону України „Про місцеві державні адміністрації” та іншим законам, які регулюють спірні правовідносини. Вирішення питань щодо відповідності  цього акта  Конституції України відповідно  до         ст. 150 Основного закону України є компетенцією Конституційного Суду України.  

Вказує на те, що  видаючи Указ про  припинення повноважень ОСОБА_3 на посаді голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, Президент України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені  Законом України  „Про місцеві державні адміністрації”.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд  дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 КАС України на  спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.  

Таким чином, будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України “Про державну службу”. Відповідно  до ст. 9 зазначеного Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.

Підстави та порядок призначення на посади голів місцевих державних адміністрацій та припинення їх повноважень урегульовані ст. 118 Конституції та ст.ст. 8, 9 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, згідно яких вони віднесені до компетенції Президента України.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України , викладеної у Рішенні від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб), Конституційний Суд України „не уповноважений вирішувати питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції (стаття 14 Закону України „Про Конституційний Суд України”).  Постанови Верховної Ради України,         укази і розпорядження Президента України є підзаконними актами  
(стаття 91; частина третя статті 106 Конституції України), тобто такими, що приймаються на основі та на виконання Конституції і законів України і мають відповідати їм. Тому вони можуть перевірятися на відповідність не тільки Конституції, а й законам України. Перевірка законності зазначених актів є функцією судів загальної юрисдикції ”.  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з вимогами ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на   відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Судом встановлено, що Указом Президента України № 1198/2007 від 10 грудня 2007 року  ОСОБА_3  був призначений на  посаду голови  Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Указом  Президента України №  496/2009 від 27 червня  2009 року  ОСОБА_3 звільнено з посади  голови Кіровоградської обласної державної адміністрації за неналежне виконання вимог статті  119 Конституції України щодо забезпечення  законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян.  

Відповідно до  ч.1 ст. 9 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі:  порушення ними Конституції України і законів України; втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;  визнання судом недієздатним;  виїзду на проживання в іншу країну;  набрання законної сили обвинувальним вироком суду; порушення вимог несумісності; за власною ініціативою Президента України з підстав, передбачених цим Законом та законодавством про державну службу; висловлення недовіри більшістю (дві третини) голосів від складу відповідної ради; подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.  

Зазначений  перелік підстав припинення повноважень голів  місцевих державних адміністрацій  є вичерпним.  

Представник Президента України, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що  позивач був звільнений з посади  голови Кіровоградської обласної державної адміністрації за порушення норм ст. 119 Конституції України, тобто з  підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 9  Закону України „Про місцеві державні адміністрації”,  тому  Президент України має  право припиняти повноваження голів місцевих державних адміністрацій без подання Кабінету Міністрів України

Проте в Указі  про звільнення позивача відсутнє посилання на норми                          ч.1 ст. 9  Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, як на підставу звільнення, не обґрунтовано правових підстав для звільнення позивача  із займаної посади.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.9 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”  повноваження  голів місцевих державних адміністрацій можуть бути  припинені Президентом України в разі подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених  законодавством  про державну службу.

Однак подання Кабінету Міністрів України Президенту України  з пропозицією про звільнення позивача із займаної посади  не вносилось та не  зазначено  жодної з  передбачених  ст. 30 Закону України „Про державну службу” підстав припинення державної служби.  

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що  вирішуючи питання про звільнення позивача з публічної служби Президент України  діяв без дотримання  вимог  ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст. 9  Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, ст.30 Закону України „Про державну службу”,  необґрунтовано, тобто без  урахування   усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення,  оскільки  в Указі  про звільнення позивача  не обґрунтував правових підстав для звільнення позивача із займаної посади, передбачених Законом України „Про місцеві державні адміністрації” та Законом України „Про державну службу”.  

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку,  що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Постанова  суду в частині поновлення  позивача на посаді підлягає негайному виконанню відповідно до  ч.1 ст. 256 КАС України.  

Керуючись  ст.ст. 86,  94,  159-163, 167, 256 КАС України, суд, -      

П О С Т А Н О В И В:  

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати   протиправним  та скасувати  Указ Президента України від 27 червня   2009 року №496/2009 „Про звільнення  ОСОБА_3 з посади  голови Кіровоградської  обласної державної адміністрації”.

Поновити ОСОБА_3 на посаді голови Кіровоградської  обласної державної адміністрації.

Постанову  суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді голови Кіровоградської обласної державної адміністрації звернути до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в  10-денний  строк з дня її  проголошення, а в разі складення постанови  у повному обсязі  відповідно до ст. 160 КАС України – з дня  складення в повному обсязі,  заяви про апеляційне  оскарження і  поданням після цього протягом  20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову  у повному обсязі складено  30 жовтня 2009 року.

Головуючий- суддя Т.І. Ясенова  

Судді                                                Л.І. Хилько  

Ю.П. Пасічник