КОПІЯ                      Справа № 2-а-128/09/1170

Категорія статобліку 2.11.3

КІРОВОГРАДСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 жовтня 2009 року               Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Ясенової Т.І.

     при секретарі – Оводенко І.О., Яровій В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Єнацької О.П., Сніжко К.А.,  

від відповідача: Довженко Д.С., Касьяна В.М., Скрипника О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді                справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградська транспортна компанія” до Державної податкової інспекції у м.Кіровограді про визнання незаконними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді №0000642310/3 від 29.12.2008р. та №0000832310/3 від 29.12.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що                                     ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” правомірно віднесено до валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) суми нарахованих (сплачених) витрат по орендованим транспортним засобам згідно договорів суборенди. Оскільки, транспортні засоби, які були передані фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_7 в строкове, платне користування                             ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія”, згідно договорів суборенди                             б/н  від 01.10.2006р., були використані позивачем як резервний склад, створений з метою безперебійної роботи та недопущення збитків підприємства, що означає їх використання  у господарській діяльності підприємства, оскільки підприємство звело до мінімума ризик понесення збитків та, як наслідок, не поставило під загрозу отримання доходу.  

Крім того, жодним нормативним документом не заборонено створення резерву транспортних засобів, тим більше, що такі дії позивача були направлені на належне виконання договірних відносин та безперебійну роботу підприємства.

Також посилається на те, що ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” правомірно нараховано в податковому обліку амортизаційні відрахування по цілісному майновому комплексу КП „Кіровограделектротранс”, який позивачем орендується відповідно до договору №174/47 від 01.12.2004р. Оскільки, при визначенні об'єкта оподаткування відповідно до норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР  (далі за текстом – Закон №334/94-ВР ) валовий дохід платника податку зменшується на суму понесених (нарахованих) валових витрат та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих відповідно до норм статей 8 та 9 цього Закону, включаючи суму амортизаційних відрахувань, нарахованих на вартість зазначеного майна цілісних майнових комплексів державних підприємств, отриманих платником податку відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Таким чином, визначення об'єкта оподаткування платника податку - орендаря цілісного майнового комплексу не суперечить основним принципам Закону №334/94-ВР, оскільки хоча в обліку такого платника податку і не відображено витрати з придбання або виготовлення основних фондів, що входять до складу цілісного майнового комплексу, але названим Законом визначено, що його норми застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, а платник податку здійснює свою господарську діяльність із використанням такого майнового комплексу, спрямовану на отримання прибутку.

Оскільки позивач мав право на нарахування амортизації на орендовані основні фонди, які знаходилися на його балансі, то він мав усі підстави враховувати їх вартість при визначенні граничного розміру витрат на поліпшенн основних фондів у відповідності до п.п.8.7.1 п.8.7, .п.п.8.3.2. п.8.3. ст.8 Закону №334/94-ВР.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилаються на визначення позивачу суми податкового зобов’язання у відповідності з приписами Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Закону №334/94-ВР,  а також на порушення позивачем, за період з 01.04.2005р. по 31.12.2007р., п.4.1. ст.4, пп.пп. 5.2.1, 5.2.10 п.5.2, пп.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.1.1                         та пп. 8.1.3 п.8.1 ст.8 Закону №334/94-ВР.  

Зокрема, відповідач посилається на те, що ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” завищено валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за 2006 рік на загальну суму 675000 грн. та за 2007 рік на загальну суму 240000 грн. внаслідок віднесення до складу валових витрат суми нарахованих (сплачених) витрат по орендованим транспортним засобам, які не використовувались в господарській діяльності.

Законами України „Про міський електричний транспорт”, „Про транспорт” та іншими нормативно – правовими актами, що регулюють відносини у сфері функціонування міського електричного транспорту загального користування не передбачено обов’язковість створення резервного складу транспортних засобів (зокрема, автобусів) на випадок поломки тролейбусів.

Крім того, зазначає, що в договорах суборенди відсутня інформація щодо згоди наймодавця (первісного) на суборенду автотранспортних засобів, що є обов’язковим для договорів суборенди у відповідності до ст.774 Цивільного кодексу України, з наступних підстав.

Також, посилаються на те, що позивачем безпідставно включено до складу амортизаційних відрахувань декларацій по податку на прибуток амортизаційні відрахування за 2005 рік в сумі 1198800 грн., за 2006 рік в сумі 1020414 грн. та                          за 2007 рік в сумі 867910 грн. по цілісному майновому комплексу                                                        КП „Кіровограделектротранс”, який позивач орендує відповідно до договору № 174/47 від 01.12.2004р., укладеного з управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради. Оскільки, амортизаційні відрахування є складовою об'єкта оподаткування, які визначаються статтями 8 та 9 Закону №334/94-ВР , то порядок їх нарахування не може встановлюватися іншими законами, крім законів про внесення  змін до Закону №334/94-ВР, зокрема, змінами до статей 8 та 9 цього закону.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

Відповідно до акту Державної податкової інспекції у м.Кіровограді про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.12.2007р. №43/23-10/32967628 від 28.05.2008р. перевіркою встановлено порушення  позивачем п.4.1. ст.4, пп.пп. 5.2.1, 5.2.10 п.5.2, пп.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.1.1 та пп. 8.1.3 п.8.1 ст.8 Закону №334/94-ВР, що полягають у завищенні позивачем валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 2006 рік на загальну суму 675000 грн., в тому числі, за IV квартал на суму 675000 грн., та за 2007 рік  на загальну суму 240000 грн., в тому числі, за IV квартал на суму 240000 грн., внаслідок віднесення до складу валових витрат суми нарахованих (сплачених) витрат по орендованим транспортним засобам, які не використовквались в господарській діяльності, а також у віднесенні позивачем до складу амортизації в податковому                  обліку сум амортизаційних відрахувань по орендованим основним фондам згідно                          договору оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства „Кіровограделектротранс” №174/47 від 01.12.2004р., укладеного з управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (т.1 а.с. 8 - 61).

На підставі акту перевірки №43/23-10/32967628 від 28.05.2008р. Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді, згідно з пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ, прийнято податкове повідомлення - рішення №0000642310/0 від 06.06.2008р., яким                  ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1176208 грн. і застосовани штрафні (фінансові) санкції в сумі 588104 грн.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням відповідача подав до                Державної податкової інспекції у м.Кіровограді скаргу на зазначене податкове                          повідомлення – рішення.  

За результатами розгляду первинної скарги Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0000642310/0                від 06.06.2008р., а скаргу позивача без задоволення, а також, згідно з пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, збільшено суму штрафної санкції по податку на прибуток підприємств на 264572 грн. (т.2 а.с. 4-9).  

Разом з тим, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000642310/3 від 29.12.2008р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1176208 грн.  і застосовани штрафні (фінансові) санкції в сумі 588104 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000832310/3 від 29.12.2008р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 264572 грн. (т.1 а.с. 62-63).

Згідно акту перевірки №43/23-10/32967628 від 28.05.2008р. Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді встановлено порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР.  

Судом встановлено, що 01 грудня 2004 року між управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” укладено договір оренди цілісного майнового комплексу                     КП „Кіровограделектротранс” №174/47 (далі за текстом – Договір оренди ЦМК №174/47)                 (т.2 а.с. 33-35).  

Згідно умов Договору оренди ЦМК №174/47 орендоване майно включається до балансу Орендаря із вказівкою того, що це майно є орендованим.

15 грудня 2004 року між управлінням розвитку транспорту та зв’язку  Кіровоградської міської ради (Замовник) та  ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” (Перевізник), з метою забезпечення перевезення пасажирів, в тому числі всіх пільгових категорій, що користуються електротранспортом в м.Кіровограді, надійного та якіснок їх обслуговуванпя на умовах виконання сторонами вимог норм чинного законодавства, що регламентує перевезення пасажирів, зокрема, Законів України: „Про дорожній рух”, „Про міській електричний транспорт”, „Про захист прав споживачів” та Постанов Кабінету Міністрів України „Про затвердження правил надання населенню послуг з перевезень міським слектротранспортом”, „Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахуної субвенції з Державного бюджету”, укладено договір про організацію надання транспортних послуг №74/35 (далі за тестом – Договів №74/35)               (т.2 а.с. 65-67).  

Відповідно до умов Договору №74/35 Перевізник зобов’язаний, в тому числі,  забезпечувати експлуатацію на маршрутах технічно справного та обладнаного згідно з нормативними документами і в належному санітарному стані рухомого складу, вживати заходів до розвитку матеріально – технічної бази, необхідної для забезпечення перевезень та обслуговування пасажирів, контролювати технічний стан та роботу рухомого складу на маршрутах.  

Судом встановлено, та не заперечується представниками сторін, що станом на 01.01.2006р. на балансі ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” перебувало           56 тролейбусів.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що в результаті щорічного технічного обстеження тролейбусів представниками Державного підприємства „Запорізька державна регіональна технічна інспекція міського електротранспорту” встановлено, що 23 тролейбуси, які перебувають на обліку у позивача, для подальшої експлуатації на лінії не придатні і підлягають списанню, оскільки строк їх служби становить понад 10 років, про що свідчать акти                                      ДП „ЗДРТІ МЕТ” про визначення технічного стану тролейбусів №16-2/22                                   від 05.09.2006р., №16-1/40-1 від 26.06.2007р.,  №21-2/29 від 02.11.2007р. (а.с. 64-66).

Враховуючи викдадене, суд погоджується з твердженнями позивача щодо придатності до експлуатації не всіх тролейбусів, які перебували на балансі                             ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” станом на 01.01.2006р.

Оскільки, починаючи з 2006 року ДП „ЗДРТІ МЕТ” масово визнано тролейбуси, які перебувають на балансі ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” такими, що не придатні для подальшої експлуатації на лінії, позивач листом №481 від 05.09.2006р. звернувся до управління розвитку транспорту та зв’язку Кіровоградської міської ради за погодженням щодо створення резерву транспортних засобів із автобусів, на що управління листом №982/35у від 11.09.2006р. надало свою підтримку та згоду.

Після чого,  директором ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія”, з метою виконання договірних відносин з органами місцевого самоврядування, запобігання безоплатності та збитковості роботи підприємства, шляхом забезпечення безперебійної його роботи, прийнято наказ від 20.09.2006р. №416 „Про створення резерву транспортних засобів із автобусів”, а також, доручено: головному інженеру                           ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія” вивчити ринок пропозицій щодо здачі в оренду автобусів, які б по конструкції та кількості місць могли відповідати тролейбусам, забезпечити підготовку та укладення відповідних договорів оренди до 29.09.2006р.;  начальнику служби рухомого складу взяти під особистий контроль резервний склад з орендованих транспортних засобів та порядок їх експлуатації постійно протягом їх перебування в оренді у підприємства; головному бухгалтеру забезпечити своєчасну оплату згідно договорів оренди резервних транспортних засобів з віднесенням відповідних платежів на валові витрати.

01 жовтня 2009 року між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 (Орендар) та ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія” (Суборендар)  укладено  договір суборенди транспортних засобів, згідно умов якого Орендар зобов’язується передати Суборендареві в строкове, на строк 12 місяців, платне користування дві одиниці автомобілів марки VOLVO з номерними знаками: НОМЕР_1, НОМЕР_2, та дві одиниці автомобілів марки SCANIA, з номерними знаками: НОМЕР_3,                        НОМЕР_4, а Суборендар зобов’язується прийняти названі автомобілі та використовувати їх виключно як резервний склад транспортних засобів для перевезення пасажирів по тролейбусним маршрутам у випадках поломки тролейбусів, а також сплачувати Орендареві суборендну плату (т.1 а.с. 67-68).  

Також, 01 жовтня 2009 року між фізичною особою – підприємцем                     ОСОБА_8 (Орендар) та ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія” (Суборендар)  укладено  договір суборенди транспортних засобів, згідно умов якого Орендар зобов’язується передати Суборендареві в строкове, на строк 12 місяців, платне користування три одиниці автомобілів марки VOLVO, з номерними знаками: НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, та дві одиниці автомобілів марки SCANIA, з номерними знаками: НОМЕР_8, НОМЕР_9, а  Суборендар зобов’язується прийняти названі автомобілі та використовувати їх виключно як резервний склад транспортних засобів для перевезення пасажирів по тролейбусним маршрутам у випадках поломки тролейбусів, а також сплачувати Орендареві суборендну плату (т.1 а.с. 69-70).  

Виконання зазначених договорів суборенди транспортних засобів підтверджується щомісячними актами здачі – приймання робіт (надання послуг) з посиланнями на суму оренди згідно договорів за відповідні періоди (т.1 а.с. 71-100).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та             обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.  

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3. Закону №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9  п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.  

Згідно п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність – будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або            будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.  

Враховуючи те, що кошти, які було перераховано позивачем згідно                      договорів суборенди, укладених 01.10.2006р. з фізичною особою – підприємцем                     ОСОБА_8 та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 є компенсацією за суборенду транспортних засобів для їх подальшого використання як резервного складу транспортних засобів для перевезення пасажирів по тролейбусним маршрутам у випадках поломки тролейбусів, що означає використання позивачем даних транспортних засобів у власній господарській діяльності, а також наявність документального підтвердження виконання вищезазначених договорів, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) суми нарахованих (сплачених) витрат по орендованим транспортним засобам згідно договорів суборенди, укладених 01.10.2006р. з фізичною особою – підприємцем                     ОСОБА_8 та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6  

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що в договорах                суборенди відсутня інформація щодо згоди наймодавця (первісного) на суборенду автотранспортних засобів, що є обов’язковим для договорів суборенди у відповідності     до ст.774 Цивільного кодексу України, з наступних підстав.

Відповідно до ст.774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Судом встановлено, та не заперечується представниками сторін, що наймодавцем (первісного) автомобілів, які передано фізичною особою – підприємцем ОСОБА_8 та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 позивачу в строкове, платне користування для використання їх, виключно, як резервний склад транспортних засобів, є комунальне підприємство „Орбіта – Транс – Сервіс”.  

Оскільки, 01.10.2006р.  між КП „Орбіта – Транс – Сервіс” (Орендодавець) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів, згідно умов якого Орендодавець зобов’язується передати Орендареві в строкове, на строк 12 місяців, платне користування три одиниці автомобілів марки VOLVO, з номерними знаками: НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, та дві одиниці автомобілів марки SCANIA, з номерними знаками: НОМЕР_8, НОМЕР_9, а  Суборендар зобов’язується прийняти названі автомобілі та використовувати їх виключно з метою пасажирських перевезень, а також сплачувати Орендодавцеві орендну                        плату (т.1 а.с. 101-102).

Також, 01.10.2006р.  між КП „Орбіта – Транс – Сервіс” (Орендодавець) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів, згідно умов якого Орендодавець зобов’язується передати Орендареві в строкове, на строк 12 місяців, платне користування три одиниці автомобілів марки VOLVO, з номерними знаками: НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, та дві одиниці автомобілів марки SCANIA, з номерними знаками: НОМЕР_8, НОМЕР_9, а  Суборендар зобов’язується прийняти названі автомобілі та використовувати їх виключно з метою пасажирських перевезень, а також сплачувати Орендодавцеві орендну                    плату (т.1 а.с. 103-104).

Відповідно до пунктів 2.4, які дублюються, даних договорів, орендар має право здавати в суборенду автомобілі, що орендуються за цими договорами.  

Перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення пп.8.1.1 та пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №334/94-ВР, в період, що перевірявся, віднесено до складу амортизації                   в податковому обліку муми амортизаційних відрахувань по орендованим                         основним фондам, згідно договору оренди цілісного майнового комплексу                                              КП „Кіровограделектротранс” № 174/47 ві 01.12.2004р., укладеного з управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради.  

Відповідно до пп.4.1 п.4 Договору оренди ЦМК №174/47 амортизаційні відрахування на орендоване майно ЦМК залишаються в розпорядженні Орендаря, яким є ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія”, і використовується для відновлення основних фондів, що узгоджується з ст.23 Закону України „Про                 оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-XII (далі за                          текстом – Закон №2269-XII).

Згідно умов Договору оренди ЦМК №174/47 після укладення даного Договору  КП „Кіровограделектротранс” припиняє свою діяльність шляхом реорганізації через приєднання до Орендаря. Орендоване майно включається до балансу Орендаря із вказівкою того, що це майно є орендованим.

Відповідно до ст.3 Закону №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.  

Згідно пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону №334/94-ВР під терміном „амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.  

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону №334/94-ВР встановлено, що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Законом №334/94-ВР не визначено порядку амортизації державного майна, як переданого в оренду в складі цілісного майнового комплексу, так і переданого казенним або державним підприємствам для ведення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.18 ст.1 Закону №334/94-ВР лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.  

При цьому, встановлено, що операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.  

Даною нормою спеціального закону про оподаткування передбачено, що операції по оренді цілісних майнових комплексів державного підприємства є особливим видом оренди, у зв'язку з чим застосовуються певні особливості оподаткування, в порядку визначеному спеціальним законодавством, яким є Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.

Судом встановлено, що позивач листом №18 від 07.12.2004р. звернувся до Державної податкової інспекції у м.Кіровограді з проханням підтвердити право      орендаря цілісного майнового комплексу нараховувати податкову амортизацію                           на ЦМК  (т.1 а.с. 105).

На що відповідачем надано ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія” відповідь №40841/31-061 від 24.12.2004р. (т.1 а.с. 106), в якій позивачу роз’яснено, що нарахування амортизації основних фондів та нематеріальних активів, що входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу, здійснюється згідно ст.8 Закону №334/94-ВР. Тобто, основні засоби визначаються за групами, до яких застосовуються відповідні норми амортизації. Також згідно з п.п.8.7.1. п.8.7 ст.8 Закону №334/94-ВР  платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує десять відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду.

Листами Державної податкової адміністрації України від 06.05.2000р.                               № 2385/6/15-1116 та від 21.05.2004р. № 4058/6/15-1116 визначено, що амортизація основних засобів, які входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу є ідентичною до амортизації власних основних фондів і відповідно суми амортизаційних відрахувань по зазначеним основним фондам повинні визначатися та нараховуватися відповідно до вимог п.8.3. ст.8 Закону №334/94-ВР з наступним відображенням їх в податковій звітності.

Інша думка була висловлена в листі Державної податкової адміністрації України від 12.11.2004р. № 22060/7/15-1117 щодо оренди цілісних майнових комплексів, в якому роз’яснено, що враховуючи те, що орендар державного майна не здійснює витрат з придбання або виготовлення державного майна, то відповідно, він має право нараховувати амортизаційні відрахування у бухгалтерському обліку та не має такого права у податковому обліку.  

Вищезазначеними листами було надано податкове роз’яснення.

Відповідно до абз. „д” пп.4.4.2 п.4.2. ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (далі за текстом – Закон №2181-III) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Таким чином, враховуючи те, що чинним податковим законодавством не врегульовано порядку відображення в податковому обліку господарських операцій з передачі в оренду цілісних майнових комплексів, суд дійшов висновку, що згідно               абз. „д” пп.4.4.2 п.4.2. ст.4 Закону №2181-III, рішення має бути прийнято на користь платника податків.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону №334/94-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.  

Враховуючи те, що позивач мав право на нарахування амортизації на орендовані основні фонди, які знаходились на його балансі, суд дійшов висновку, що                              ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія”  мало законні підстави врахувати їх вартість при визначенні граничного розміру витрат на поліпшення основних фондів.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок  щодо  доказування  правомірності свого рішення, дії  чи бездіяльності покладається на   відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді не доведено завищення позивачем валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 2006 рік на загальну суму 675000 грн., та за 2007 рік  на загальну суму 240000 грн., а також неправомірність віднесення позивачем до складу амортизації в податковому                  обліку сум амортизаційних відрахувань по орендованим основним фондам згідно                          договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Кіровограделектротранс” №174/47 від 01.12.2004р., укладеного з управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, тому підстави вважати правомірним  визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія”  з податку на прибуток на загальну суму 1764312 грн., відсутні.

Позовні вимоги в частині визнання незаконним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді №0000832310/3 від 29 грудня 2008 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі                   264572 грн. підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.  

Відповідно до пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону №2181-III у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.  

Згідно пп.6.6.1 п.6.1 Інструкції про порядок застосування та стягнення                           сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби,                   затвердженої Наказом Державна податкова адміністрація України від 17.03.2001р. №110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р.  за №268/5459 у разі, якщо платник податків декларує переоцінені (завищені) або недооцінені (занижені) об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) у великих розмірах, до такого платника додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладання, застосовуються штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.  

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено заниження ТОВ „Єлисаветградська транспортна компанія” податкового зобов'язання у великих розмірах, декларування ним переоцінених або недооцінених об'єктів оподаткування, а також враховуючи відсутність підстав для збільшення суми штрафної санкції по податку на прибуток, суд дійшов висновку, що підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, встановлених  пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону №2181-III, відсутні.

Наведене вище свідчить про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді податкових                 повідомлень - рішення №0000642310/3 від 29 грудня 2008 року та №0000832310/3                       від 29 грудня 2008 року.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись  ст.ст. 86,  94,  159-163, 167 КАС України, суд, -      

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді №0000642310/3 від 29 грудня 2008 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградська транспортна компанія” визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), за платежем податок на прибуток підприємств, у розмірі 1764312 (один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі триста дванадцять) грн.  

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді №0000832310/3 від 29 грудня 2008 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградська транспортна компанія” визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), за платежем податок на прибуток підприємств, у розмірі 264572 (двісті шістдесят чотири тисячі п’ятсот сімдесят дві) грн.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний  строк з дня її  проголошення, а в разі складення постанови  у повному обсязі  відповідно до ст. 160 КАС України – з дня  складення в повному обсязі,  заяви про апеляційне  оскарження і  подання після цього протягом  20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано  – 03.11.2009р.

Суддя:         підпис                                                          

З оригіналом згідно.

Суддя                                                               Т.І. Ясенова