Справа № 2-403/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
06.10.2009 р.
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді Цімбота В.І.,
при секретарі Куруц В.І.,
з участю : позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача головного редактора газети “Верховина”,
представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
представник селищної ради — ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Міжгір'я справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Міжгірської селищної ради та редакції районної газети “Верховина” про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
16.04.2009 р. у газеті “Верховина” за № 29 поміщено інформацію прес-служби Міжгірської селищної ради під назвою “Про мітинг та про тих, хто стояв за його проведення”. Позивачі вважають, що у даній статті міститься неправдива, негативна інформація про них як громадян, як ініціаторів та організаторів проведення мирних зборів біля приміщення селищної ради, що мало місце 10.04.2009 р.
Зокрема , вважають позивачі, про них розказано в даній статті у зневажливій формі, що вони не є самостійними людьми і є інструментом в чиїхось руках, здатних вчинити акти непокори і у даній статті названо їх авантюристами, особами із “шкурними інтересами”.
Вважають позивачі, що їм як ініціаторам і організаторам мирних зборів громадян цією інформацією в пресі заподіяно моральні страждання, так як учасники мітингу почали до них ставити претензії, що вони (позивачі) спровокували їх, ввели в оману, тобто мало місце пряме приниження їх честі та гідності, репутації як мешканців селища.
Тому просять суд визнати недостовірною та такою, що підлягає спростуванню інформацію про них як організаторів, ініціаторів та учасників мирних зборів громадян, що відбулися 10.04.2009 р. біля адмінбудинку Міжгірської селищної ради, що міститься в статті “Про мітинг та про тих, хто стояв за його проведення”, що поміщена в № 29 від 16.04.2009 р. районної газети “Верховина”, а також стягнути в їх користь моральне відшкодування у розмірах, визначених у позовній заяві.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і представник позивача ОСОБА_3 — ОСОБА_4 вимоги підтримали, просять їх задоволити.
Представник Міжгірської селищної ради з позовом не згідний, подав до суду письмове заперечення проти позову.
Головний редактор районної газети “Верховина” ОСОБА_6 просить суд врахувати, що ними опубліковано ту інформацію, яка подана селищною радою, за достовірність якої остання і повинна відповідати.
Заслухавши сторін, оцінивши подані суду докази, письмові пояснення та заперечення, суд вважає, що позов задоволено бути не може.
Суд виходить із того, що відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Крім того, ст. 39 Конституції України надає право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону.
На жаль, закону чи іншого нормативного акту , який би регулював питання проведення мирних зборів чи мітингів, в Україні не прийнято і продовжує на даний час регулювати це питання Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 р. “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”, за яким заява про такий захід подається у письмовій формі не пізніше як за 10 днів до намічуваної дати і виконком за 5 днів до часу проведення заходу приймає відповідне рішення, в тому числі і про час та місце проведення заходу.
Рішенням від 03.04.2009 р. № 16 виконком Міжгірської селищної ради дозволив проведення мирних зборів громадян 10.04.2009 р. з 11 до 14 год. на території поряд приміщення Укртелекому, однако мітинг було проведено саме біля селищної ради, що не оспорюється сторонами.
Таким чинам, судом встановлено, що дійсно 10.04.2009 р. біля приміщення селищної ради всупереч волі такої з ініціативи позивачів було проведено мирне зібрання громадян.
Позивачі на обгрунтування своїх вимог посилаються на ст. 277 ЦК України, за якою фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів сім'ї недостовірної інформації, має право на спростування такої інформації.
При постановленні рішення по справі суд враховує також баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, зокрема, правом на вільне визначення своїх поглядів та переконань, з одного боку, та з правом на повагу до людської гідності.
Суд вважає, що орган місцевого самоврядування теж має право висловлювати свої погляди на ті чи інші події, в тому числі і ті, що мали місце 10.04.2009 р. у зв'язку з проведенням мітингу громадян.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі та ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями і одночасно особистим немайновим правом.
Суду подано докази того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають претензії до Міжгірської селищної ради та особисто селищного голови з питань землекористування і на розгляді в судах є як спори цивільного характеру, так і розгляд справ у кримінальному порядку про побиття ОСОБА_3
Прізвища ОСОБА_1 у даній статті взагалі не згадується, хоча кожний громадян України є так чи інше політиком.
Таким чином, суд приходить до переконання, що викладене у статті “Про мітинг та про тих, хто стояв за його проведення” не є приниженням честі та гідності чи репутації позивачів, а є думкою органу місцевого самоврядування на події, що мали місце 10.04.2009 р. під час проведення мітингу з викладом свого бачення мотивів дій позивачів по організації та проведенню цього мітингу.
Тому керуючись ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В :
У позові ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Міжгірської селищної ради та районної газети “Верховина” про визнання недостовірною інформацію та спростування такої, викладеної у статті “Про мітинг та про тих, хто стояв за його проведення” та про стягнення морального відшкодування відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено сторонами у апеляційний суд Закарпатської області в порядку і строки, встановлені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.
Головуючий :/підпис/ ОСОБА_7
ВІРНО:
Суддя Міжгірського райсуду: Цімбота В.І.