В И Р О К  

  іменем України        № 1-46/09

19 травня 2009 року                           Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:  

  головуючої – судді Запорощук А.В.,  

  при секретарі Гусятинській Л.О.,  

  з участю прокурора Кривко Н.І.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ульяновка справу про обвинувачення:  

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, маючого 6 класів освіти, одруженого, маючого на утриманні сина ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, -  

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -  

ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло.  

  Злочин скоєно за слідуючих обставин:  

  05.03.2009 року біля 23 год. ОСОБА_1 перебуваючи в м. Ульяновка, маючи намір на викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, прийшов до домоволодіння № 48 по вул. Піщаній, яке належить ОСОБА_2, де діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного відкриття вхідних дверей проник в середину жилого будинку, звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1392,38 грн. При цьому ОСОБА_1 також намагався викрасти з будинку ОСОБА_2 кольоровий телевізор «Фотон 61ТЦ 31 ІД» вартістю 60 грн., однак не вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин до кінця не довів через причини, що не залежали від його волі, оскільки телевізор по своїм габаритам не пройшов у дверний отвір при виносі його з кімнати у коридор будинку.  

  Допитаний в судовому засіданні підсудний   ОСОБА_1   визнав себе винним повністю та показав, що   05.03.2009 року у вечірній час він велосипедом поїхав в м. Ульяновка провідати свою матір. Проїжджаючи по вул. Піщаній в м. Ульяновка він звернув увагу на будинок № 48, який належить подружжю ОСОБА_2. Він знав, що в даному домоволодінні ніхто не проживає, а хазяї живуть у двоповерхівці в м. Ульяновка біля школи № 2. В той час у нього виникла думка обікрасти даний будинок, оскільки йому були потрібні гроші. Він відкотив велосипед до матері, після чого повернувся до будинку ОСОБА_2, це було біля 22 год. Вхідні двері у будинок були закриті, це були двохстворчаті дерев'яні двері. Коли він сильно потягнув на себе одну половину дверей, то двері відкрились, при цьому ригелі замка залишились у положенні «закрито». Потім він увійшов у коридор. Зайшовши з коридору у кімнату він спробував увімкнути світло, однак світла не було. У даній (першій) кімнаті він з плити опалення, зняв чавунну плиту з двома комплектами камфорок, які помістив у принесений із собою мішок. У цій же кімнаті він виявив біля столу пружинний матрац, біля якого лежала килимова накидка на диван та килимове напільне покриття. Килимове покриття він завернув у килимову накидку та також виніс у коридор. Потім він оглянув наступну кімнату, де у правому дальньому куті виявив дерев'яну тумбочку під телевізор, на якій знаходився кольоровий телевізор старої моделі «Фотон». Він вирішив також викрасти і телевізор та переніс його до попередньої кімнати, однак він не проліз у дверний прохід з кімнати в коридор, при цьому він відбив у телевізора задню кришку. Він залишив телевізор перед дверима, а сам пішов за телевізорною тумбочкою, яку також виніс у коридор. З даної кімнати він забрав також і стабілізатор напруги до телевізора. Потім він ще забрав знадвору лист металу, який знаходився перед порогом. Всі ці речі він за три рази переніс до дому до матері, де заховав за сараєм, а сам поїхав в с. Шамраївка до дому.  

  Оцінюючи в сукупності докази зібрані в порядку ст. 299 КПК України суд вважає вину   ОСОБА_1   в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України доведеною повністю.  

  Враховуючи викладене суд вважає, що дії підсудного   ОСОБА_1   на досудовому слідстві по ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно. Однак, дії підсудного по ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185  КК України кваліфіковано не вірно з наступних підстав.   ОСОБА_1   мав єдиний злочинний намір на викрадення зазначених речей із домоволодіння ОСОБА_2, тобто він реалізовуючи свій задум, розраховував вчинити не одне, а декілька тотожних за своїми ознаками злочинних діянь, спрямованих на досягнення загального результату. Відповідно до ч.2 ст. 32 КК України, повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об’єднаних єдиним злочинним наміром. Таким чином, під час судового слідства не знайшов підтвердження факт вчинення       ОСОБА_1   злочину , передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185  КК України.  

  Обираючи підсудному покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.  

  Підсудний   ОСОБА_1   характеризується посередньо.  

  До обставин, які пом’якшують вину   ОСОБА_1   суд відносить щире каяття та сприяння розкриттю злочину.  

  Обставин, що обтяжують вину   ОСОБА_1   досудовим слідством не встановлено.  

  Суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе із застосуванням відносно нього покарання у вигляді позбавлення волі з подальшим звільненням від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України зі встановленням іспитового строку.  

Цивільний позов підлягає залишенню без розгляду за недоведеністю позовних вимог. Судові витрати підлягають стягненню в повному обсязі.  

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, -  

  ЗАСУДИВ:    

  ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.  

  На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.  

  Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки:  

  - Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.  

  - Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.  

  - Періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

  До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.  

  Речові докази:   килимове покриття червоного кольору з квітками коричневого кольору шириною 2 м. та довжиною 4 м., килимове покриття бежевого кольору з квітками світло-коричневого кольору шириною 2 м. та довжиною 3 м., килимове покриття бежевого кольору з квітками світло-коричневого кольору шириною 2 м. та довжиною 3 м., дерев'яну тумбочку під телевізор, покривало на диван, чавунну плиту до плити опалення, лист профільного металу розміром 0,63 х 1,18 м. та товщиною 5 мм., стабілізатор напруги до телевізора «Україна-2» та кольоровий телевізор «Фотон 61ТЦ 311Д» залишити   їх законному власнику ОСОБА_2; мотоцикл ИЖ-6 червоного кольору з боковим причепом, д.н.з. 03-49 КДД   залишити   законному власнику ОСОБА_3.  

  Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування 2000 гривень матеріальної шкоди залишити без розгляду.  

  Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області 225 (двісті двадцять п’ять) гривень 36 копійок вартості проведеної судово-дактилоскопічної експертизи (а.с. 58).  

    На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Ульяновський районний суд Кіровоградської області.  

  Суддя:  

 Вирок виготовлений суддею в нарадчій кімнаті з допомогою технічних засобів.