У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 27 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2005 року.

Зазначеним вироком

     ОСОБА_1,

       ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

       двічі судимого: останнього разу 22.01.1999 року за ч.2 ст. 140, ч.3 ст.140, ст.43 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 14.12.2002 року за відбуттям покарання;

засуджено за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі;

     за ч.1 ст.187 КК України на 4 роки позбавлення волі;

     за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно призначено покарання 7 років позбавлення волі.

Цим вироком засуджено також ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вирок щодо яких не оскаржений і щодо них не внесено касаційного подання.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди - 5301 грн..

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди, - 348 грн. та на користь ОСОБА_7 - 190 грн.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2005 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

25 грудня 2002 року близько 00 годин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, проникли у квартиру АДРЕСА_1, звідки викрали майно ОСОБА_5 на загальну суму 5 905 грн.

7 березня 2003 року близько 12 годин, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_2, з метою заволодіння майном ОСОБА_8, вчинив розбійний напад на останнього, та, погрожуючи застосувати щодо нього насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я, заволодів його майном на загальну суму 648 грн..

27 червня 2003 року близько 16 годин, ОСОБА_1 проник у будинок АДРЕСА_3, звідки викрав майно ОСОБА_9 на загальну суму 190 грн.

7 липня 2003 року близько 2 - ї години, ОСОБА_1, проник у квартиру АДРЕСА_4, звідки викрав майно ОСОБА_10 на загальну суму 500 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до необґрунтованого засудження його за вчинення крадіжки у великих розмірах. Твердить, що сума викраденого у потерпілого ОСОБА_5 значно завищена. Вважає, що судом не ураховано дані про його особу (хворобу на туберкульоз), а також допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону. Просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Доводи засудженого ОСОБА_1 щодо завищення суми викраденого майна у потерпілого ОСОБА_5, спростовуються показами потерпілого ОСОБА_5, довідкою вартості викраденого майна та показаннями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4

Виходячи з сукупності доказів, які були досліджені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч.3, ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.187, КК України.

Перевіривши інші доводи скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції та апеляційним судом не було допущено таких порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не має.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

судді:

Лавренюк М.Ю.                        Селівон О.Ф.                      Кривенда О.В.