ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Козир Т.П.

розглянувши касаційну скаргу     ОСОБА_1

на ухвалу          апеляційного суду Львівської області від 25.12.2006 року

у справі                                                  № 2-7122/05 Франківського районного суду

м.Львова

за позовом          ОСОБА_1

до                                                            1) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Ресторан "Беркут"

2) Державних реєстраторів управління державної реєстрації Львівської міської ради

3) ОСОБА_2.

4) ОСОБА_3

про                                                             визнання недійсним рішення загальних

зборів учасників товариства, змін

та доповнень до статуту товариства

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2007 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25.12.2006 року.

Законом України від 15 грудня 2006 року № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", що набрав чинності 29 грудня 2006 року, було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.12 зазначеного Кодексу справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону від 15 грудня 2006 року встановлено, що після набрання чинності цим Законом, заяви і скарги у справах, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Подана ОСОБА_1 касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 2,3,4,5 ст. 111³  ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

-          скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;

-          до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

-          до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі;

-          скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Враховуючи, що скаржником не дотримано вимог вказаної статті, касаційна скарга останнього підлягає поверненню.

При цьому слід зазначити, що згідно вимог ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розміри ставок державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови становлять 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується у таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 111³  ГПК України, після усунення обставин, зазначених в пунктах 2,3,4,5 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Відповідно до ст. 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Керуючись п.п.2,3,4,5 ч. 1 ст. 111³, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25.12.2006 року у справі № 2-7122/05 повернути скаржнику.

Головуючий суддя                                                                                   Н.І.Мележик

Судді                                                                                                           Л.В.Ковтонюк

                                                                                                              Т.П.Козир