К.с. 1-36-07

ВИРОК

іменем України

З1 січня 2007 року                                                                      Обухівський районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді: Потабенко Л.В.,

при секретарі Школяр А.І.,

за участю прокурора Онищенка О.В.,

адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, приватний підприємець, проживаючий АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

встановив:

7  липня 2006 року, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, виїхав на власному автомобілі «Опель-Астра» з с. Романків в напрямку м. Київ. Близько 12 год, все ще перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, чим порушив вимоги п. 2.9(a) Правил Дорожнього руху України, які забороняють водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння, керуючи власним технічно справним автомобілем «Опель-Астра» державний номерний знак НОМЕР_1, з пасажиром в салоні ОСОБА_3, рухаючись по правій смузі руху автодороги Київ-Луганськ в напрямку м. Києва, зі швидкістю більшою ніж 98 км/год, чим порушив вимоги п. 12.6 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що поза населеними пунктами на всіх дорогах дозволяється рух із швидкістю не більше 90 км/год., та не звертаючи увагу на вимоги п. 12.1 цих правил, який вимагає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, п.12.3, який зазначає що у разі винекнення небезпеки для руху, або перешкоди, яку водій об»єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинення транспортного засобу, та ігноруючи вимоги п.13.1, вищевказаних правил, які зобов»язують водія залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, а також особливості вантажу, що перевозиться, дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу, і тому на 27 км. зазначеної автодороги не додержався безпечної дистанції між своїм автомобілем та автомобілем «Краз-2110» державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по правій смузі, в попутному напрямку з меншою швидкістю, і тому допустив зіткнення з зазначеним автомобілем.

8  В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_3, отримала тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, хронічної субдуральної гематоми лівої тем»яно-потилочної долі, забою мозолистого тіла, рваної рани правої вушної раковини, органічного маніакального розладу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №270 від 14.12.2006 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 2.3(6), 2.9 (а), 12.1, 12.3, 12.6, 13.1 правил дорожнього руху України лежить в прямому причинному зв'язку з вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою та наступившими наслідками - отриманням ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, заявив клопотання про обмежене дослідження доказів по справі і підтвердив, що дійсно він 7 липня 2006 року керував автомобілем «Опель-Астра» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння з пасажиркою ОСОБА_3, і рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Луганськ допустив зіткнення з автомобілем «Краз-210», що рухався в попутному напрямку.

В ході досудового слідства, він повністю відшкодував потерпілій спричинені збитки і просить суд не карати його суворо та не позбавляти прав керувати транспортним засобами, оскільки він працює приватним підприємцем і його робота пов»язана з керуванням автомобіля і для нього це є основним заробітком.

Суд, вислухавши підсудного, знаходить, що його вина у вчиненні вказаного злочину повністю доведена зібраними по справі доказами, зокрема показами потерпілої ОСОБА_3, її представника ОСОБА_5, свідка ОСОБА_4, правдивість показів яких підсудним не оспорюється, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протоколом медичного засвідчення, висновком судово-медичної експертизи №270 від 14 грудня 2006 року, висновками судово-автотехнічних експертиз №2254 від 18.09.2006р., та №2267 від 27.09.2006р., достовірність, яких не оспорюється підсудним.

Суд, находить, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки він керуючи автотранспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, та обставини, що пом»якшують відповідальність, а саме те що він визнав себе винним у вчиненні зазначеного злочину, щиро розкаявся, в добровільному порядку відшкодував спричинені збитки, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, а також обставини, що обтяжують відповідальність скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Суд також враховує і думку інших учасників процесу, які наполягають на не застосуванні до підсуднього суворої міри покарання, а тому вважає за можливе застосувати відносно нього ст. 75 КК України.

Разом з тим вирішуючи питання щодо застосування до підсудного додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати автотранспортними засобами, то суд вважає за можливе не застосовувати дану міру покарання, оскільки підсудний працює приватним підприємцем і порушень ПДР України раніше не допускав, даний вид заробітку пов»язаний з керуванням автомобіля і для нього є основним.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, а саме автомобілів «Опель-Астра», та автомобіля «Краз-210», то суд, вважає, що вони повинні бути залишені власникам автомобілів, на зберіганні яких вони знаходяться.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, без позбавлення права керувати автотранспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного вироком суду покарання, якщо він на протязі 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ; повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи; періодично з»являтися для реєстрації в органи КВІ.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі автомобілі «Опель-Астра», «Краз-210»-залишити власникам, на збереженні яких вони знаходяться.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення автотехнічних експертиз в сумі 317 грн. 75 коп. на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області.

На даний вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі 15 діб.

Суддя: (підпис)