2-а-1/07

ПОСТАНОВА

іменем України

16 січня 2007 року                    Обухівський районний суд

Київської області в складі головуючого - судді Кулініченко Г.В., при секретарі судового засідання: Войцеховській Н.В.

за участю: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, Обухівського районного відділу земельних ресурсів та Обухівського районного відділу Київської регіональної філії Центру ДЗК про скасування рішень, визнання неправомірними дій та бездіяльності;

встановив:

Позивачі звернулися з даним позовом до суду, обґрунтовуючи якій зазначили, що рішеннями відповідача - виконавчим комітетом Козинської селищної ради від 24 жовтня 2002 року та 29 травня 2003 року були передані у власність ОСОБА_5, третій особи по справі, для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки розміром 0,03 га. та 0,0208 га., які прилягають до придбаної ним земельної ділянки. На підставі даних рішень були виготовлені кадастрові плани та внесені зміні в його Державний акт на право приватної власності на землю.29 травня 2003 року рішенням відповідача була передана земельна ділянка у власність ОСОБА_6 для ведення особисто селянського господарства площею 0,101 га. та виготовлено відповідний кадастровий план та Державний акт на право приватної власності на землю. Дані рішення, кадастрові плани, зміни в Державний акт на право приватної власності на землю, прийняті, виготовлені та внесені з порушенням законодавства України, чим порушені права позивачів, а тому просять в судовому порядку їх скасувати, визнати дії та бездіяльність відповідачів неправомірними.

В судовому засіданні представник позивачів уточнив та збільшив позовні вимоги, а саме просить скасувати рішення відповідача про передачу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства третій особі по справі та внесення змін в його державний акт, передачу даної інформації у районний відділ земельних ресурсів; скасувати рішення відповідача про передачу у власність третьої особи - ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки; скасувати частково рішення відповідача від 12 квітня 2002 року щодо передачі виконкому Козинської селищної ради повноважень про надання в приватну власність земельних ділянок, визнати неправомірними дії та бездіяльність Обухівського районного відділу земельних ресурсів та Обухівського районного відділу Київської регіональної філії Центру ДЗК. Обґрунтовуючи уточнення та збільшення позовних вимог представник позивачів зазначив, що дані рішення, дії, які були вчиненні на підставі них, порушують права позивачів, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, Козинської селищної ради, в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, вказавши, що оскаржуєми рішення були прийняті відповідно до діючого на час прийняття рішень законодавства України, з часу їх прийняття прийшло більше двох років, тим самим    позов поданий поза строками позовної давності, а тому врахувавши, що позивачі пропустили строк для звернення до суду, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача, Обухівського районного відділу земельних ресурсів, заперечив проти задоволення позову, вказавши, що оскаржуєми рішення були прийняті виконавчим комітетом Козинської селищної ради відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ними же проводилась тільки технічна робота на підставі даних рішень, тобто вони виконували похідні дії від них, тим самим вони ні с належним відповідачем, в зв'язку з чим просять в позові відмовити.

Відповідач, Обухівський районний відділ Київської регіональної філії „Центру ДЗК", в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце розгляду був повідомлений своєчасно, а його неприбуття, відповідно до ст.128 КАС України не є перешкодою при розгляді справи.

Представник третіх осіб заперечив проти задоволення позову, вказавши, що оскаржуєми рішення не сприяли виникненню між позивачами та відповідачами публічно-правових відносин, не виконання яких є підставою для звернення до суду, дані рішення не порушують прав позивачів, позов поданий з пропущенням строків звернення, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши представників позивачів, відповідачів, третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

15 грудня 1999 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу отримав Державний акт на право приватної власності на землю в АДРЕСА_1, що підтверджується копією акту НОМЕР_1.(а.с.20)

12 квітня 2002 року Козинська селищна рада своїм рішенням НОМЕР_2 надала виконкому Козинської селищної ради повноваження по виділенню в користування, вилучення, викуп, надавання в оренду та в приватну власність земельних ділянок, що підтверджується копією рішення.(а.с. 146).

24 жовтня 2002 року виконавчий комітет Козинської селищної ради згідно рішення НОМЕР_3 до виділи в та передав у власність ОСОБА_5 земельну ділянку в АДРЕСА_2 розміром 0,03 га., яка прилягає до його придбаної ділянки для ведення особистого селянського господарства, встановивши загальну площу земельної ділянки - 0,172 га., а також внесено відповідні зміни в Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_5, що підтверджується копією рішення та акту. (а.с. 16,94,20)

29 травня 2003 року виконавчий комітет Козинської селищної ради згідно рішення НОМЕР_4 довиділив та передав у власність ОСОБА_5 земельну ділянку в АДРЕСА_1 розміром 0,0208 га., яка прилягає до його садиби для ведення особистого підсобного господарства, встановивши загальну площу земельної ділянки -0,1898 га., а також внесено відповідні зміни в Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_5, що підтверджується копією рішення та акту, (а.с. 17,93,20)

29 травня 2003 року виконавчий комітет Козинської селищної ради згідно рішення НОМЕР_5 надав та передав безкоштовно у приватну власність ОСОБА_6, третьої особи по справі, безкоштовно у приватну власність земельну ділянку розміром 0,10 га. для ведення особистого сільского господарства в АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення.(а.с.51,95,131).

10 вересня 2003 року ОСОБА_6, третя особа по справі, отримала Державний акт на право приватної власності на землю, що підтверджується копією акту. (а.с.26).

Суд встановивши обставини справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 104 КАСУ встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, а згідно ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Даний строк є процесуальним і діє з часу вступу в дію КАС України. Позивачи же просять скасувати рішення відповідачів, які були прийняті відповідно в 2002 та 2003 роках, що не відповідає ст..248-1 та 248-5 ЦПК України (в редакції 1963 року), який діяв на час прийняття рішень, згідно яких встановлено, що „громадяни мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю органу місцевого самоврядування порушено їх права, свободи чи законні інтереси", а „дану скаргу можливо було подати у двомісячній строк з дня коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення його прав, свобод чи законних інтересів", цей строк є процесуальним. Таким чином позивачи заявляють вимоги про скасування рішень поза встановленими строками, тобто вони пропустили строк для звернення до суду по оскарженню рішень ради та виконавчого комітегу Козинської селищної ради. Представник позачив вважає, що позивачами строк позовної давності не пропущений та позов поданий своєчасно, але це не відповідає обставинам справи та спростовується поясненнями представників сторін, свідками та матеріалами справи.

Згідно ст. 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, такою по нашій справі є відповідач, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Крім цього суд вважає за необхідне відмовити в позові згідно ст. 104 КАС України, згідно якої встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, а згідно ч.І ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, але позивачи звернувшись до суду не довели в чому частково порушуються їх права рішенням Козинської селищної ради від 12 квітня 2002 року „про делегування повноважень виконавчому комітету сільської ради".

При вирішенні питань про відповідність оскаржуємих рішень відповідача про надання земельних ділянок третім особам діючому законодавству суд перевіряє, чи прийняті вони відповідно до ч.З ст.2 КАС України.

Згідно ст.. 140 Конституції України та ст..2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що „місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України", „місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради".

Виключна компетенція рад встановлена ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", в тому числі п.34 - вирішення земельних відносин, але сільська рада дане питання делегувала виконкому, а згідно ст.73 цього Закону, встановлено, що акти ради є обов'язковими для виконання на відповідній території, в зв'язку з чим маючи делеговані повноваження виконком прийняв відповідні рішення про довидилення та надання земельних ділянок третім особам, що вказує па прийняття рішень відповідним органом.

Земельні ділянки були надані третім особам на підставі їх заяв, що підтвердив в судовому засіданні свідок - ОСОБА_5, підтверджується письмовими доказами (а.с.96) та відповідно до ст.ст. 12,81,121 ЗК України, що вказує на відповідність прийнятих рішень законодавству України.

Дії та бездіяльність співвідповідачів, яки просять позивачи визнати неправомірними є похідними від визнання рішень Козинської селищної ради недійсними, а в зв'язку з тим, що суд не вбачає підстав для скасування даних рішень, а тому не вбачає підстав для визнання неправомірними похідний від даних рішень дій.

Керуючись ст.ст.140,144 Конституції України, ст.ст. 2, 69, 71, 99, 100, 104, 128, 160, 161, 162 КАСУ, ст.ст. 2, 26, 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст..248-1, 248-5 ЦПК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 12, 81 ЗК України суд

ПОСТАНОВИВ: В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, Обухівського районного відділу земельних ресурсів та Обухівського районного відділу Київської регіональної філії Центру ДЗК про скасування рішень, визнання неправомірними дій та бездіяльності відмовити повністю.

Дана постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.