Справа № 2-964\ 2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2009р. Косівський районний суд, Івано-Франківської області
в складі:
головуючої-судді: ОСОБА_1,
секретаря: Гулій Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП і судових витрат,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП і судових витрат.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_2 позов підпримали та пояснили, що 20.06.2008р. в с.Черганівка, Косівського району сталася ДТП з вини відповідача ОСОБА_5, який здійснюючи маневр лівого повороту заїхав на зустрічну смугу та не пропустив автомобіль яким керував ОСОБА_2, що призвело до зіткнення тз. Внаслідок ДТП автомобіль позивачів був технічно пошкоджений та водій отримав тілесні ушкодження. Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 32873,58грн. та ним проведено оплату за проведення даного дослідження в сумі 600грн., а тому просить стягнути вказану суму з відповідачів. Крім того, відповідачами завдано і моральну шкоду, яка виражається в отриманні тілесних ушкоджень, що спричинили фізичний біль та страждання., яку оцінюють в 5тис.грн. Просять позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_7 позов не визнав та пояснив, що позивач ОСОБА_2 являється винним у скоєнні ДТП яка мала місце 20.06.2008р. в с.Черганівка, Косівського району, оскільки він перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті. Вини відповідачів у скоєнні ДТП немає, так як ОСОБА_5 керуючи автомобілем ввімкнув лівий поворот, пригальмував та переконався, що немає зустрічного транспорту і тоді заїхав на зустрічну смугу руху та побачивши, що на великій швидкості до його тз наближається інший тз він зупинився. Водій ОСОБА_2 почав гальмувати, а так як швидкість була дуже велика він не зупинив автомобіль та вдарив його в бак, а тоді в повітрі його відкинуло. Про те, що вини ОСОБА_5 у вчиненні ДТП немає стверджується постановою апеляційного суду Вінницької області від 07.04.2009р., якою скасовано постанову Ленінського районного суду м.Вінниця від 01.08.2008р. А тому, просить в позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_5 подав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А згідно ст.1187 вище вказаного кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 керуючи вантажним автомобілем НОМЕР_1 та виконуючи лівий поворот не надав дорогу автомобілю, що рухався по зустрічній смузі, що призвело до зіткнення його тз з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2
Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.06.2008р. вбачається, що ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст.124 КУпАП.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Вінниця від 01.08.2008р. відповідача визнано винним у вчиненні адмінправопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 68грн.
Однак, на вказану постанову ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, яка 07.04.2009р. апеляційним судом Вінницької області була задоволена частково.
А саме, постановою апеляційного суду Вінницької області від 07.04.2009р постанову Ленінського районного суду м.Вінниця від 01.08.2008р. скасовано та закрито провадження у справі не з тих підстав, що ОСОБА_5 визнано не винним у вчиненні ДТП , а в зв»язку з тим, що пройшли строки притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Оскільки, приймаючи дану постанову суд керувався ст.247ч.7 КУпАП, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю коли на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст.38 цього Кодексу.
А тому, твердження представника відповідача про те, що вини ОСОБА_5 у скоєнні ДТП немає, не відповідає дійсності та не підтверджується матеріалами справи, оскільки невинність особи встановлюється тільки відповідно до ст.247ч.1 КУпАП і провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а з цих підстав апеляційним судом Вінницької області провадження у справі не закривалось.
Як стверджується висновком спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку по заяві ОСОБА_2 станом на 25.08.2008р. №156-35 вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ 2109 1.3», ідентифікаційний код кузова ХТА 210900L0702008, реєстраційний номер 529431В, 1990 року випуску, від виявлених на момент огляду 25.08.2008р. його пошкоджень внаслідок ДТП 20.06.2008р. в цінах станом на час завершення виконання вказаної експертизи – 08.09.2008р. становить 32873,58грн.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі жодних коштів на ремонт автомобіля не давали та уникають зустрічей з позивачами, а відповідно до представлених фотознімків автомобіль отримав значні пошкодження і потребує відновлювального ремонту.
Тому, суд вважає, що матеріальну шкоду слід задоволити саме на суму вказану у висновку експертного автотоварознавчого дослідження та стягнути її в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, як власника тзасобу. Оскільки відповідно до ст.1187ч.2 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992р. встановлено, що володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини.
Проте, в судове засідання не представлено жодних даних про те, що тз який належить ОСОБА_4 вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб.
Крім того, згідно матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Косівської ЦРЛ від 20.06.2008р. з діагнозом закрита травма грудної клітки і живота, забій нирки та селезінки, що стверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №4888.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995р. п.3 стверджується, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, яка полягає у моральних переживаннях у зв»язку з ушкодженням здоров»я.
А ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні доведена також і моральна шкода, яка виразилася в отриманні тілесних ушкоджень та перенесеному фізичному болі і стражданнях, однак її слід задоволити частково на суму 500грн. так як відповідно до представленої заяви відповідач проживає у важких матеріальних умовах, ніде не працює, на утриманні знаходяться малолітні діти.
Крім того, підлягають до задоволення і судові витрати в розмірі 500грн., що підтверджуються квитанцією від 16.09.2009р.
На підставі викладеного ст.ст. 1166, 1167-1168, 1187 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992р., Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995р. та керуючись ст. ст. 213 – 215ЦПК України суд,
в и р і ш и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 32873,58грн. матеріальної шкоди, 500грн. моральної шкоди та 500грн. судових витрат.
Рішення суду вступає в законну силу після десяти днів з дня проголошення, якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: