к о п і я

                      Справа № 2-236

23.09.2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11 листопада  2009 року                                      Іванівський районний суд Херсонської області

в особі судді Крисанової В.І.

при секретарі Аненко Л.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,  посилаючись на те, що 2 січня 2007  року  після припинення 31 грудня 2006 року   мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, між нею та відповідачкою був укладений  договір купівлі-продажу  земельної  ділянки, площею 10,28 га,  розташованої  на території Української сільської ради Іванівського району  Херсонської області, яка належала  відповідачці на підставі Державного акту на право  власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ХС № 023825,  виданого Українською сільською радою та зареєстрованого   в Книзі  записів   державних актів на право  приватної власності  на землю за № 805. За вказану земельну ділянку вона сплатила ОСОБА_2 5 000 грн. Однак коли запропонувала відповідачці  нотаріально посвідчити вказаний договір, та відмовилася, мотивувавши це своєю зайнятістю. Договір нотаріально не посвідчений і на даний час. Оскільки вони досягнули згоди  з відповідачкою за договором по усіх істотних умовах, відбулося  часткове виконання договору, то на підставі ст.220 ЦК України його  необхідно визнати дійсним. Просить суд  визнати  вказаний  договір купівлі – продажу  земельної  ділянки  дійсним.    

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав вимоги, посилаючись  на  обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 на  розгляд  справи до суду не з’явилася,  надавши до суду письмову заяву про  визнання  позову та  розгляд справи в її відсутність.

Заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на підставі  Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Українською сільською радою Іванівського району Херсонської області  та зареєстрованого   в Книзі  записів   державних актів на право приватної  власності  на землю за № 805 належить земельна ділянка для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,28 га, розташована на території Української сільської  ради  Іванівського району Херсонської області (а.с.6); 2 січня 2007 року  між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено в простій письмовій формі  договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 10,28 га, розташованої на території Української сільської ради Іванівського  району,  Херсонської області (а.с.5); 2 січня 2007 року ОСОБА_2 отримала  від  ОСОБА_1 5 000 грн. в рахунок оплати  за земельну ділянку, площею 10,28 га, про що надала  письмову розписку (а.с.12).  

Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

    Згідно ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

    Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

    Відповідно до  ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони  домовилися щодо усіх  істотних умов  договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із  сторін ухилилася від його нотаріального  посвідчення, суд може визнати  такий договір дійсним. У цьому разі  наступне  нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

    Суд вважає, що правила ч. 2 ст. 220 ЦК України не поширюються на договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між позивачкою та відповідачкою в простій  письмовій формі, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого договору, відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов’язується з нотаріальним посвідчення та державною реєстрацією, і є укладеним з моменту державної реєстрації, тому   підстав  для  задоволення позову немає.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, ч.1 ст. 210, ч.3 ст. 640, ч.1 ст. 657, ч. 2 ст. 220 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

    В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  визнання  дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки  відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Іванівського районного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

С у д д я: