У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні 1 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на постанову попереднього розгляду апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

            зазначеною постановою кримінальну справу щодо

                                                           ОСОБА_2,

                                                           ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                                           судимого,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 і ч. 5 ст. 27, пунктами 11 і 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

                                                           ОСОБА_3,

                                                           ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

                                                           несудимого,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 15, пунктами 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 та пунктами 11, 12 і 13 ч. 2 ст. 115 КК України повернуто на додаткове розслідування.

            Органами досудового слідства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обвинувачуються у придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї і бойових припасів у 2002 - 2003 роках без передбаченого законом дозволу, а також у вчиненні ОСОБА_2 пособництва ОСОБА_3, який 1 грудня 2003 року в м. Києві на замовлення невстановленої слідством особи, за попередньою змовою групою осіб, умисно вбив ОСОБА_4

            Крім того, ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що у 2002 році вчинив замах на вбивство ОСОБА_5, на замовлення невстановленої слідством особи, за попередньою змовою групою осіб, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі.

            Зазначеною постановою кримінальну справу з попереднього розгляду повернуто на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою та однобічністю досудового слідства, що виявилося істотним порушенням кримінально-процесуального закону, оскільки неповнота та однобічність досудового слідства, обставини якої зазначені в ухвалі касаційного суду від 19 вересня 2005 року про повернення справи на додаткове розслідування, не досліджувалися і дані про неможливість їх з'ясування у матеріалах справи відсутні.

            У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначеної постанови, оскільки вважає, що суд прийняв рішення без дотримання вимог ст. 246 КПК України, а в справі вичерпано можливості одержання додаткових доказів, про що конкретні вказівки суд не давав, а ті, про які йдеться в оскаржуваній постанові, мають бути виконанні в судовому засіданні разом із перевіркою представлених у справі доказів обвинувачення.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника на залишення касаційного подання без задоволення, прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Попередньою ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року дана справа поверталася для проведення додаткового розслідування з огляду на неповноту та неправильність досудового слідства, які слід було усунути, встановивши мотив вбивства ОСОБА_4 та перевіривши твердження потерпілої ОСОБА_6 про його вчинення іншими особами.

Відповідно до роз'яснень, даних у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” вказівки суду для органу дізнання, слідчого та прокурора є обов'язковими і в разі не дослідження обставин, зазначених у постанові про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними й неповними, що є підставою для скасування вироку і повторного повернення справи на додаткове розслідування.

Як убачається з матеріалів справи, потерпіла ОСОБА_6, наполягаючи на вчинені вбивства ОСОБА_4 іншими особами, обґрунтовувала свої доводи необхідністю дослідження ряду доказів, чого не вбачав прокурор, хоча на з'ясування таких обставин вказав суд, повернувши справу на додаткове розслідування.

Таким чином, викладені в клопотанні потерпілої посилання на конкретні обставини справи мали бути предметом дослідження і здобуття нових доказів, які б підтвердили або спростували її доводи, а відсутність зазначеного виявляє неповноту й однобічність проведеного додаткового розслідування, визначених в оскаржуваній постанові.

У той же час, з'ясування причетності інших осіб до зазначеного злочину, нерозривно пов'язано з необхідністю встановлення мотиву вбивства ОСОБА_4, що є доказом його вчинення певними особами, а тому обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в його вчиненні на замовлення без проведення певних слідчих дій із представленням здобутих на його підтвердження доказів, ґрунтується на припущеннях.

Проведення оперативно-розшукових заходів у виділеній за цим фактом справі, яка суду не представлена, зазначених недоліків не усуває, з огляду на що, суд обґрунтовано дійшов висновку щодо не проведення заходів по усуненню неповноти й однобічності досудового слідства.

При цьому слід мати на увазі, що відповідно до роз'яснень, даних у тому ж п. 13 згаданої Постанови, невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної в постанові (ухвалі суду), допускається лише в разі, коли провести її фактично неможливо, однак про це, а також про можливість підтвердження обставин, які мають бути встановлені за рішенням суду, іншими доказами або за допомогою додаткових процесуальних дій необхідно зазначити у відповідних процесуальних документах.

            Таким чином, повторно повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд вірно виходив з невиконання органами досудового слідства вказівок попереднього судового рішення, що перешкоджає призначенню справи до судового розгляду.

            Керуючись статтями 394 і 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України;

у х в а л и л а:

            касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2006 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на додаткове розслідування - без зміни.

С у д д і:

Міщенко С.М.                                       Пошва Б.М.                                        Паневін В.О.