ВИРОК  

                         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ      Справа №1-166/2009 рік  

 09 жовтня 2009  року   Малинський районний суд Житомирської області в складі

      головуючої  судді                     Збицької К.Д.

      з участю прокурора                     Лозовика А.В.,

      секретаря                          Гузікової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення     ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,                  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  громадянина  України,            ІНФОРМАЦІЯ_3,  жонатого,  непрацюючого, який                 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 судимого Малинським районним            судом Житомирської області 13 січня 2004 року   за ст.185 ч.3 Кримінального                 кодексу України на три роки позбавлення волі   та07 травня 2004 року за ст.185                 ч.3 із застосуванням ст.ст.70,71 КК України  на чотири роки позбавлення волі.                  Звільненого 30.03.2006 року умовно-достроково на 1 рік 10 місяців та 7 днів,  -            

       за ст.185 ч.2  Кримінального кодексу України           

                           встановив :        

 3 серпня 2009 року близько 2-ї години ночі ОСОБА_1,  перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно вчинив крадіжку чужого майна за наступних обставин.

 Знаючи, що покриття порогу до центральної прохідної  ВАТ «МДЕЗ», яка знаходиться по вулиці Огієнка, 55 в місті Малині, вкрите чавунною плиткою, ОСОБА_1 вирішив викрасти її та реалізувати з метою отримання грошей. Він підійшов до приміщення прохідної,  переконався у відсутності сторонніх осіб, які могли помітити його, таємно умисно викрав з порогу прохідної 15 чавунних плиток вартістю 1080грн., переніс їх через дорогу та заховав  в чагарнику за автобусною зупинкою. Наступного дня  реалізував її ОСОБА_2 за 137 гривень.  

  Викраденням чавунної плитки ВАТ «МДЕЗ» завдано майнової шкоди на суму 1080грн. .  

 Підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю як на досудовому слідстві, так і в суді, щиро кається. Підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні. Показав, що 2 серпня посварився з дружиною, грошей не було. Із знайомими розпивав спиртні напої. Хотіли купити ще спиртного, але грошей не було. Тоді він вирішив викрасти чавунну плитку з прохідної. Гроші від її реалізації витратив на продукти харчування та алкогольні напої. Викрадену плитку забрав у ОСОБА_2 та добровільно повернув власнику.

  Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України за згодою підсудного,  прокурора    суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки фактичні обставини,  розмір заподіяної шкоди   ніким не оспорюються, цивільний позов не заявлений.  

 Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності суд визнає доведеною вину  підсудного в умисному таємному викраденні чужого майна, вчиненому  повторно після засудження за крадіжки,  і  кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України.

 При визначенні  підсудному виду та міри покарання суд враховує, що підсудний  вину свою визнав, щиро розкаявся. Характеризується  позитивно. Одружений, має малолітню дитину. Він сприяв розкриттю злочину та усуненню заподіяної злочином  шкоди.   Ці обставини відповідно до ст.66 Кримінального кодексу України суд визнає такими, що пом’якшують покарання.  

                          2.

 Обставиною, яка відповідно до п.13 ст.67 цього Кодексу обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.      

 Примусового лікування від алкоголізму він не потребує.  

З врахуванням наведеного суд визнає за необхідне й достатнє  для   виправлення та попередження вчинення підсудним нових злочинів призначити   покарання у виді позбавлення волі із  застосуванням ст.75 КК України – звільненням від відбування покарання, встановленням  іспитового строку та покладенням на  засудженого  відповідно до ст.76 КК певних обов’язків.

      Речові докази – 15 штук чавунної плитки, передані на зберігання ВАТ «МДЕЗ»,   підлягають поверненню власнику за належністю.

        Керуючись ст.ст.323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України, -

                            засудив :  

  визнати винним  ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого    ст. 185 ч. 2   Кримінального кодексу України,   та призначити   два роки  позбавлення волі.  

 Відповідно до ст.75 Кримінального кодексу України  звільнити  засудженого від відбування призначеного покарання за умови, що він протягом визначеного судом іспитового строку  терміном   один рік шість місяців      не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.76 цього Кодексу обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.  

 Речовий доказ –  15 штук чавунної плитки, передані на зберігання ВАТ «МДЕЗ»,    повернути власнику за належністю.

  На вирок суду може бути подана апеляція до  апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту  проголошення вироку.  

  Головуюча