Справа № 2-299

 2009 рік

копія             РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

02 листопада 2009 р.                                         смт Михайлівка

Михайлівський районний суд в складі:

головуючого судді                   Ворожбянова А.М.

при секретарі                        Єрьоменко О.В.

за участю представника позивача  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні залу суду смт Михайлівка цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -  

В С Т А Н О В И В :  

 ЗАТ КБ „ПриватБанк” звернувся до Михайлівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.  

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1  пояснила, що відповідно до укладеного договору № ZPMIA019080323 від 29.03.2004 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1384,60 грн. на придбання автотранспорту у розмірі 11816 грн. та сплату страхових платежів у сумі 2025,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,84 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.03.2007 року.

Згідно п. 2.2.6 договору відповідач зобов’язався: письмово узгоджувати з банком договори страхування, що страхують заставлене майно (автотранспорт) в інших страхових компаніях, пред’являти банку підписаного страховиком договору страхування і документи, що підтверджують сплату страхових платежів. Письмовим погодженням банку є виза уповноваженого представника банку на договорі страхування.

В зв’язку з тим, що відповідач не надавав до банку підтверджуючого документа про сплату чергового страхового  платежу по узгодженню з банком договору страхування, тому банк, згідно до укладеного договору страхування наземного транспорту № ZPMIA009853 від 28.03.2005 року здійснював сплату страхових платежів за рахунок кредиту згідно з п. 2.1.3 договору, яким передбачено, що позичальник доручає банку перераховувати суму коштів необхідну для сплати чергового страхового платежу, згідно з договором страхування. У випадку порушення зобов’язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6,00 % на місяць розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 12.12.2008 року має заборгованість 2061,83 грн. Просить розірвати кредитний договір укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 та стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, а також судові витрати.      

Відповідач ОСОБА_2  позов не визнав та пояснив, що 2 місяця до кінця страховки він звернувся до ОСОБА_4, щоб застрахувати автомобіль у другій страховій компанії. Він за місяць зробив це, а потім йому почали говорити, що він має заборгованість. Два роки автомобіль був застрахований в СК „Кредо”, а на третій рік в компанії „Про100 страхування”. Йому ніхто не говорив, що він не має право на страхування в іншій страховій компанії. Він питав у ОСОБА_5, але вона нічого не сказала.  

Просить застосувати строк позовної давності, так як банк повинен був звернутися до суду на протязі одного року, а також відмовити в задоволенні позову повністю.  

Свідок ОСОБА_6  пояснив, що автомобіль ОСОБА_2 було застраховано на періоди: 2004-2005 рр. – 1 період, 2005-2006 рр. – 2 період, 2006-2007 рр. – 3 період в компанії СК „Кредо”. Заставлене майно, а саме: автомобіль було застраховано за договором страхування від 29.03.2004 року. Страховка на 1 рік з наступною лонгацією страхового договору. Під час укладення кредитного договору  з позичальником  було чітко узгоджена страхова компанія, але якщо він не виконав зобов’язання, то з тіла предмета може бути стягнуто ту суму, яка повинна бути стягнута. Відповідач не надав ніяких письмових доказів, тобто заяву про те що він повинен був повідомити Банк.  Це його слова, але узгодження він не отримав.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що за умовами кредитування, клієнт при отриманні кредиту повинен був застрахувати своє майно, тобто автомобіль в страховій компанії „Кредо”. На той час вона працювала на посаді керуючого Михайлівським відділенням КБ „ПриватБанк” і він до неї підходив і вони спілкувалися,  він запитував чи може він застрахувати автомобіль у другій компанії, але вона йому прояснювала, що це умови кредитного договору. Письмово він до неї не звертався. Усно ОСОБА_2 говорив, що він хоче застрахувати свій автомобіль у другій страховій компанії, але вона відповіла, що за умовами договору не можна, але можна звернутися до м. Запоріжжя де знаходиться Головне управління і проконсультуватись там.  

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, свідків, розглянувши матеріали справи: кредитний договір, розрахунок заборгованості, заперечення, копії квитанцій про сплату кредиту, уточнену позовну заяву, договір страхування наземного транспорту суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.  

Так, згідно п. 2.2.6  договору відповідач зобов’язався: письмово узгоджувати з банком договори страхування, що страхують заставлене майно (автотранспорт) в інших страхових компаніях, пред’являти банку підписаного страховиком договору страхування і документи, що підтверджують сплату страхових платежів.  

Відповідач ОСОБА_2 ніяких документів підтверджуючих його узгодження з Банком про зміну страхової компанії не надав.  

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до п.2 ст. 652 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.  

Керуючись  ст. ст.  526, 527, 530, 611, 652, 1050, 1054  ЦК, ст.ст. 15, 57, 208, 209, 215-218   ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :  

 Позов ЗАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_2  задовольнити.

 Розірвати кредитний договір № ZPMIA019080323 укладений між закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” та ОСОБА_2 29.03.2004 року

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” р/р 29092829003111 в ЗАТ КБ „ПриватБанк” МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 заборгованість у розмірі 2061 (дві тисячі шістдесят  

одна) гривня  83 копійки згідно кредитного договору № ZPMIA019080323 від 29.03.2004 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” р/р 64993919400001 в ЗАТ КБ „ПриватБанк” МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 витрати з оплати судового збору в розмірі 51,00 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 гривень, а всього 81 (вісімдесят одна) гривня.  

 На рішення суду протягом 10 днів може бути подано заяву про апеляційне оскарження.

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Головуючий           підпис         ОСОБА_7  

  Суддя Михайлівського районного суду           А.М. Ворожбянов  

  З оригіналом згідно