Справа № 1-122/2009 р.  

Вирок  

Іменем   України  

15 вересня 2009 року    

Теребовлянський  районний  суд  Тернопільської  області  

в складі: головуючого суду       ОСОБА_1  

при секретарі               Кавалко В.С.  

з участю прокурора     Матвійчука Ю.М.  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого начальником Теребовлянської дільниці Чортківського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації та водного господарства «Тернопільводгосп», раніше не судимого  

за ч. 1 ст. 368   КК України  

встановив:  

ОСОБА_2, працюючи начальником Теребовлянської дільниці Чортківського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації та водного господарства «Тернопільводгосп», будучи  службовою особою, в компетенцію якої входить організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, одержав хабар в сумі  2 100 грн. за таких обставин:  

02 березня 1998 року ОСОБА_2 наказом № 5-вк призначено на посаду начальника Теребовлянської дільниці Чортківського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації і водного господарства «Тернопільводгосп», згідно чого він приступив до виконання своїх службових обов'язків.  

29 травня 2009 року ОСОБА_2, працюючи на вищезазначеній  
посаді, будучи службовою особою в компетенцію якого відповідно до  
затвердженої     посадової  інструкції    входить    загальне    керівництво господарською діяльністю очолюваної ним дільниці, перебуваючи в своєму службовому кабінеті зустрівся із представником приватного підприємця ОСОБА_3- ОСОБА_4, який діяв на підставі трудового контракту і мав намір орендувати земельну ділянку під торговий кіоск на території даної дільниці.  

За сприяння в прискоренні оформлення договору оренди та наданні земельної ділянки в відповідному місці ОСОБА_2 неоднозначно дав зрозуміти що за це йому необхідно надати матеріальну винагороду, яка би виразилася в прихованій орендній платі, а саме 100 гривень відповідно до договору офіційно в касу підприємства, та 300 гривень за сприяння та надання території готівкою у вигляді хабара.  

В зв'язку з цим ОСОБА_4 не бажаючи давати хабар в будь-якому вигляді звернувся із відповідною заявою в ВДСБЕЗ Теребовлянського РВ УМВС У в Тернопільській області.  

В подальшому 29 травня 2009 року ОСОБА_2 перебуваючи в своєму службовому кабінеті зустрівся із ОСОБА_4 і за виконання в інтересах ОСОБА_4, з яким було оформлено договір, однак не оренди, а договір на зберігання контейнера, з використанням свого службового становища, усвідомлюючи та бажаючи отримати незаконну винагороду, уклав вищезазначений договір, за що одержав як хабар від ОСОБА_4 у сумі 2 100 гривень, з розрахунку оплати наперед за сім місяців по 300 гривень в місяць, та як оплату по договору відповідно ще 700 гривень.  

Дані кошти ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 безпосередньо у руки, який в подальшому кошти в сумі 700 гривень, як оплату до умов договору поклав до сейфу, а кошти в сумі 2100 гривень отримані в якості хабара виніс з приміщення службового кабінету, маючи намір їх використати у власних цілях, після чого його було викрито у скоєнні даного злочину оперативними працівниками міліції і він намагаючись уникнути відповідальності викинув гроші на землю неподалік службового приміщення.  

Сам підсудній ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що дійсно 29 травня 2009 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, він зустрівся із ОСОБА_4, який мав намір орендувати земельну ділянку під торговий кіоск на території очолюваної ним дільниці. Цього ж дня у його службовому кабінеті, він отримав від приватного підприємця ОСОБА_4 кошти в сумі 2 100 грн. за виконання, в інтересах ОСОБА_4, договору на зберігання контейнера. Дані кошти він від ОСОБА_4 не вимагав, але і не був проти отримання незаконної винагороди.  

Підсудний  ОСОБА_2 просить справу розглядати без дослідження письмових доказів та допиту свідків так як погоджуюється з усіма фактичними обставинами справи.  

Крім, визнання вини самим підсудним ОСОБА_2  його  вина доводиться іншими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи, які в судовому засіданні не досліджувалися, фактичні дані яких підсудній не заперечує.  

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2, що виразились у одержанні, як службовою особою, хабара у сумі 2 100 грн. за виконання в інтересах ОСОБА_4 дії у вигляді укладення договору по збереженню майна /контейнера/, підпадають під ознаки ст. 368 ч. 1 КК України.  

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що повністю визнав свою вину, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні одну неповнолітню дитину; обставину, що пом’якшує покарання – щире каяття, а тому суд дійшов до переконання, що є можливим виправлення підсудного без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України та звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.  

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд  

засудив:  

Визнати винним   ОСОБА_2   у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 368 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 /два/ роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями cтроком на один рік.  

На підставі ст. 75 КК України звільнити   ОСОБА_2   від відбування призначеного покарання   (основного – позбавлення волі)   з випробуванням з однорічним іспитовим строком та відповідно до п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.  

Іспитовий строк обчислюється з дня проголошення вироку.  

Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.  

Речові докази: грошові кошти в сумі 2 100 /дві тисячі сто/ гривень, які передані на зберігання оперативним працівникам СДСБЕЗ Теребовлянського РВ УМВС України  в Тернопільській області - залишити останнім.  

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області напротязі 15 діб через Теребовлянський районний суд.  

Головуючий: