У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

             головуючого                             Селівона О.Ф.,

             суддів                          Дороніної В.П., Колесника М.А.

розглянула в судовому засіданні 13 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від                 17 жовтня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 20 грудня 2005 року щодо нього.

          Цим вироком   ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 12.12.2000 р. за ч.ч.2, 3 ст.140, ст.17, ч.3 ст.140, ч.3 ст.193, ст.42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджено:

- за ч.3 ст.187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст.190 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 призначено 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 875 грн. на відшкодування майнової шкоди та 29 грн. 85 коп. судових витрат.

          Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 20 грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

30 червня 2005 року, біля 11 год., в кафе “ІНФОРМАЦІЯ_2”, що на АДРЕСА_2, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір заволодіти мобільним телефоном, попросив у свого знайомого ОСОБА_2 мобільний телефон “Самсунг А-800” зі стартовим пакетом, на рахунку якого було 25 грн. та під приводом того, що в кафе шумно, вийшов на вулицю і пішов на центральний ринок м. Кам'янець-Подільського, де продав телефон за 180 грн., чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 875 грн.

12 липня 2005 року, біля 15 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном проник в квартиру АДРЕСА_3, де вчинив напад на ОСОБА_3, наніс останньому удар в область плеча, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження, і, погрожуючи кухонним ножем, якого приклав до шиї ОСОБА_3, заволодів грошима в сумі 36 грн., витягнувши їх з кишені потерпілого, магнітофоном “Milra”, вартістю 420 грн., трьома аудіокасетами вартістю 12 грн. кожна, чорним поліетиленовим пакетом, а всього майном на загальну суму 492 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не заперечуючи обґрунтованість його засудження і правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.190 КК України, просить судові рішення щодо нього в частині засудження за ч.3 ст.187 цього Кодексу змінити та перекваліфікувати на ч.3 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69 цього Кодексу пом'якшити йому покарання. Мотивує тим, що показання потерпілого ОСОБА_3 є неправдиві, оскільки ножем потерпілому не погрожував. Крім того вважає, що судом не враховано, що на його утриманні перебуває малолітня дитина, його щире каяття і хворобу та сприяння розкриттю злочинів.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами і засудженим не заперечується.

Доводи скарги ОСОБА_1 про необґрунтованість його засудження за ч.3 ст.187 КК України є безпідставними.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні розбійного нападу з проникненням у житло підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, а саме: показаннями самого ОСОБА_1, який частково визнав себе винним та пояснив, що, зайшовши до квартири ОСОБА_3, він відкрито заволодів майном потерпілого; показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 у його квартирі вдарив його кулаком та, погрожуючи ножем, якого приклав до його горла, заволодів його грошима та речами; даними, що містяться у протоколі відтворення обстановки і обставин події, протоколі огляду речових доказів, у висновках судово-медичної експертизи, та іншими доказами, які є у матеріалах справи.

          Посилання у скарзі на те, що дії ОСОБА_1 слід розцінювати як грабіж, а не розбій, не можна визнати обґрунтованим, оскільки ОСОБА_1, погрожуючи ножем, застосовував до потерпілого ОСОБА_3 насильство, яке є небезпечним для його здоров'я.

Крім того, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за його апеляцією перевірив викладені в ній доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і визнав їх безпідставними. Колегія суддів знаходить рішення апеляційного суду правильним.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.187, ч.2 ст.190 КК України є правильною, а призначене засудженому за ч.3 ст.187 КК України покарання є мінімальним за санкцією цього закону та необхідним для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України та пом'якшення ОСОБА_1 покарання.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування або зміни постановлених у справі судових рішень, не виявлено.

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

Селівон О.Ф.                        Дороніна В.П.                  Колесник М.А.

            З оригіналом згідно:

Суддя Верховного Суду України                                 О.Ф.Селівон