У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

             головуючого                              Селівона О.Ф.,

             суддів                          Дороніної В.П.,  Колесника М.А.

розглянула в судовому засіданні 13 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Республіки Крим від 11 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2005 року щодо нього.

Цим вироком 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 24.12.2003 р.  за ч.5 ст.185 на 4 роки позбавлення волі зі  звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч.2 ст.187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_2 4.699 грн., ОСОБА_3 335 грн. та ОСОБА_4 320 грн.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_5, касаційні скарги чи подання щодо якого не подано.

          Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

07 грудня 2004 року, приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 та особи, справа щодо яких розглядається в окремому провадженні, прийшли на АДРЕСА_2, де біля будинку ІНФОРМАЦІЯ_2, діючи узгоджено та за попередньою змовою, з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я потерпілого напали на ОСОБА_6 та заволоділи його грошима в сумі 50 грн. та майном, а всього завдали потерпілому шкоду на загальну суму 544 грн. Внаслідок застосування насильства ОСОБА_6 заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, в цей же день о 22 год. ОСОБА_1 та зазначені особи прийшли на вул. Ким, цього ж міста, де напали на ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном, нанесли йому множинні удари в голову та тулуб, від яких потерпілий втратив свідомість, що становило пряму небезпеку для його здоров'я і життя, та заволоділи майном потерпілого на суму 302 грн. 60 коп. і студентським квитком на його прізвище. Внаслідок застосування фізичного насильства ОСОБА_4 заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

08 грудня 2004 року, приблизно о 0 год. 30 хв. ОСОБА_1 разом із зазначеними особами прийшов перехрестя вулиць АДРЕСА_3цього ж міста, де напали на ОСОБА_2 з метою заволодіння його майном, нанесли йому множинні удари в голову та тулуб, від яких потерпілий втратив свідомість, що становило пряму небезпеку для його здоров'я і життя, та заволоділи його грошима в сумі 400 грн. і майном, а всього завдали потерпілому шкоду на загальну суму 2295 грн.

Крім того, цього ж дня, біля 1 год. ОСОБА_1 разом із зазначеними особами прийшов на АДРЕСА_4 цього ж міста, де вони напали на ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном, нанесли йому множинні удари в голову та інші частини тіла, від яких потерпілий втратив свідомість, що становило пряму небезпеку для його здоров'я і життя, та заволоділи його майном суму 335 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, визнаючи себе винним частково та даючи свій аналіз доказам, які є у справі, оспорює обґрунтованість його засудження за вчинення розбійного нападу на ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Посилається також на те, що порушено його право на захист, а при призначенні покарання не враховано всі обставини, які пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Доводи скарги ОСОБА_1 про необґрунтованість його засудження за епізодами скоєння розбійних нападів за попередньою змовою групою осіб на ОСОБА_4 та ОСОБА_6, безпідставні.

Так, винуватість ОСОБА_1 у скоєнні зазначених розбійних нападів підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, а саме: показаннями ОСОБА_7 та ОСОБА_8, справа щодо яких розглядається в окремому провадженні, про участь ОСОБА_1 у цих нападах, потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, даними що містяться у протоколах пред'явлення предметів для впізнання, у висновках судово-медичних експертизи, та іншими доказами, які є у матеріалах справи.

Уся сукупність зібраних по справі доказів була належним чином проаналізована судом, і висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених епізодів є обгрунтованим.

Крім того, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за його апеляцією перевірив викладені в ній доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і визнав їх безпідставними. Колегія суддів знаходить рішення апеляційного суду правильним.

Посилання ОСОБА_1 у скарзі про порушення його права на захист також не можна визнати обґрунтованими, оскільки, як видно із матеріалів справи, в ході досудового слідства і при розгляді справи у суді першої інстанції захист його інтересів здійснював захисник - адвокат ОСОБА_9 (а.с. 320, 419).

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КК України є правильною, а призначене засудженому покарання з урахуванням того, що він вчинив злочини під час іспитового строку, визначеного попереднім вироком, є необхідним для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування або зміни постановлених у справі судових рішень, не виявлено.

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

Селівон О.Ф.                        Дороніна В.П.                  Колесник М.А.

            З оригіналом згідно:

Суддя Верховного Суду України                                     О.Ф.Селівон