АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2007 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Станкевича В.А.
суддів - ВарикашіО.Д.
- Ступакова О.А.
при секретарі - Переверзевій Н.В. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного орендного підприємства „Агрофірма Світанок" про відшкодування боргу за договором позики, за апеляційною скаргою Генерального директора ПОП „АФ Світанок"ОСОБА_3., засновника ПОП „АФ Світанок" ОСОБА_4 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2006 року, -
встановила:
20.09.2006 року позивачі звернулися до суду з позовом до приватного орендного підприємства „Агрофірма Світанок" про відшкодування боргу за договором позики, посилаючись на те, що в липні 2005 року між позивачами та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого позивачі передали відповідачеві 80 тонн насіння соняшника, а останній зобов'язувався після збору врожаю за 2005 рік повернути борг (а.с. 9). У встановлений у договорі строк відповідач не виконав свої зобов'язання. Відповідно до довідки Одеської регіональної торгово-промислової палати вартість однієї тонни насіння соняшника складає 1120- 1300грн. (а.с. 6). Таким чином борг за вказаним договором складає 90000 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 та у квітні 2006 року між позивачами та відповідачем були укладені договори позики, відповідно до якого позивачі передали відповідачеві відповідно 100000 грн. та 45000грн., а відповідач зобов'язаний був у строк до вересня 2006 року повернути вказані суми (а.с. 7, 8) В установлений строк відповідач не виконав узяті на себе зобов'язання. Таким чином, сума боргу за даними договорами позики складає відповідно 100000 грн. та 45000 грн.
Представник відповідача позов визнав.
Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Суд прийняв рішення: стягнути з приватного
Головуючий у першій інстанції - Кононенко Н.А. Справа № 22ц - 556/2007р.
Доповідач - Станкевич В.А. Категорія: ЦП 18
орендного підприємства "Агрофірми Світанок" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному по: 40 тонн насіння соняшника на 45000 грн. та 74937,50 грн., державне мито у сумі 275 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -15 грн., а всього по 75227,50 грн.;
стягнути з приватного орендного підприємства "Агрофірми Світанок" на користь держави державне мито у сумі 1150 грн.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачам відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в липні 2005 року між позивачами та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого позивачі передали відповідачеві 80 тонн насіння соняшника, а останній зобов'язувався після збору врожаю за 2005 рік повернути борг (а.с. 16). У встановлений у договорі строк відповідач не виконав свої зобов'язання. Відповідно до довідки Одеської регіональної торгово-промислової палати вартість однієї тонни насіння соняшника складає 1120-1300 грн. (а.с. 6). Таким чином борг за вказаним договором складає 90000 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 та у квітні 2006 року між позивачами та відповідачем були укладені договори позики, відповідно до якого позивачі передали відповідачеві відповідно 100000 грн. та 45000 грн., а відповідач зобов'язаний був у строк до вересня 2006 року повернути вказані суми (а.с. 17-18). В установлений строк відповідач не виконав узяті на себе зобов'язання. Таким чином, сума боргу за даними договорами позики складає відповідно 100000 грн. та 45000 грн.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором. Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язанні за договорами, загальна сума боргу становить 235000 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо і розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням трьох процентів річних за весь час прострочення сум боргу становить 239875 грн. (2700 + 1500 + 675 + 235000грн. = 239875 грн.), яку суд і стягнув з відповідача.
Крім того, з відповідача суд стягнув державне мито у сумі 550 грн. сплачене позивачами та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Оскільки позивачі при подачі позовної заяви сплатили державне мито не у повному розмірі, а повинні були сплатити 1700 грн., тому суд стягнув з відповідача на користь держави 1150 грн. (1700 грн.- 550 грн. = 1150 грн.)
Що стосується стверджень апелянтів про те, що не було письмової форми договору позики, не надано документів, які підтверджують факт внесення грошових коштів до каси підприємства, а не директору ПОП „Агрофірма Світанок" ОСОБА_5., не встановлений правовий статус виконуючого обов'язки ген. Директора ОСОБА_5 і коло його повноважень, що с позивачами повністю проведено розрахунок то вони спростовуються матеріалами справи.
Так між позивачами та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого позивачі передали відповідачеві 80 тонн насіння соняшника, а останній зобов'язувався після збору врожаю за 2005 рік повернути борг. Даний договір підписаний позивачами та директором ПОП „Агрофірма Світанок" ОСОБА_7. завірений печаткою підприємства.
(a.c. 16) Аналогічний договір позики на 45000 грн. підписаний директором ПОП „Агрофірма Світанок" ОСОБА_7. та головним інженером ОСОБА_5. Договір позики на 100000 грн. підписаний директором ПОП „Агрофірма Світанок" та бухгалтером, ці договори також завірені печаткою підприємства (а.с.17-18). Відповідачі не зверталися до суду про визнання вказаних договорів недійсними. Більш того з змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідачі фактично визнали укладені договори оскільки виконували їх зазначив, що розраховувались з кредиторами.
Будь-яких даних про те, що боржник повернув борг кредиторам в матеріалах справи не має. Більш того з протоколу судового засідання видно, що в судовому розгляді справи приймав участь директор ПОП „Агрофірма Світанок" ОСОБА_5., який в судовому засіданні визнав позовні вимоги позивачів в повному обсязі (а.с.21 об - 22)
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги переконливими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 305, 307, 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу Генерального директора ПОП „АФ Світанок"ОСОБА_3., засновника ПОП „АФ Світанок" ОСОБА_4- відхилити.
Рішення Березівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного орендного підприємства „Агрофірма Світанок" про відшкодування боргу за договором позики - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.