У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок щодо нього.

            Вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 9 лютого 2006 року

ОСОБА_1,

                        ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2005 року за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з випробуванням та іспитовим строком 2 роки

засуджено за ч.1 ст.187 КК України  на 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України  на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

            На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

            На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 призначено 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

            Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2" 1000 грн. та 17,70 грн. судових витрат.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1 засуджений за те, що 20.09.2005 року о 14 годині, у приміщенні ігрових автоматів ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2" на АДРЕСА_1, погрожуючи адміністратору ОСОБА_2 застосуванням насильства, небезпечного для її життя і здоров'я, напав на останню, внаслідок чого заволодів грошима ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2" в сумі 173 грн., так як ОСОБА_2 передала йому гроші, які знаходилися в касовому апараті.

Крім того, 15.10.2005 року о 19-45 год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка раніше вчинила разбійний напад, знаходячись у приміщенні раніше згаданих ігрових автоматів, погрожуючи ОСОБА_3, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоро'я, напав на останню і став вимагати передати наявні в касі гроші. Однак потерпіла відмовилась і побоюючись фізичної розправи з боку ОСОБА_1, намагалась викликати міліцію. ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, перешкоджав ОСОБА_3 і подавляючи її волю до опору, наніс удари в область голови. Після цього заволодів майном, а саме касовим апаратом вартістю 4080 грн. з 196 грн. усередині, спричинивши ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2" матеріальну шкоду на 4356 грн.

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок щодо нього як незаконний та необгрунтований. Посилається на те, що в ході досудового слідства він обмовив себе внаслідок застосування незаконних методів ведення слідства, вважає, що судове слідство проведено необ'єктивно, з порушення вимог кримінально-процесуального закону.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

            Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого та вчиненні такого ж злочину особою, яка раніше вчинила розбій, ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказів. Зокрема, у судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнавав свою вину і не оспорював обставини вчинення ним розбійних нападів. Як видно з протоколу судового засідання, він не заперечував проти дослідження фактичних обставин в обмеженому обсязі відповідно до вимог ст.299 КПК України.

            Як видно з показань потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час нападів ОСОБА_1 погрожував їм убивством і при цьому тримав руку під курткою, що давало їм підстави вважати, що під курткою засуджений тримає зброю, і тому вони реально сприймали його погрози.

            Крім того вина засудженого підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколами огляду місця події від 20.09.2005р. та 15.10.2005 р., протоколом очної ставки за участю ОСОБА_1 і ОСОБА_3, іншими доказами.

             При призначенні покарання ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, урахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, вчинив тяжкі злочини, не відшкодував матеріальну шкоду, однак позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілих, які просили суворо не карати засудженого.

            Посилання засудженого, що в ході досудового слідства він обмовив себе внаслідок застосування щодо нього фізичного та психічного впливу з боку працівників міліції, не знайшли свого підтвердженння матеріалами справи.

            Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що впливають на правильність прийнятих у справі судових рішень, не встановлено.

            Таким чином, при перевірці справи не виявлено передбачених ст.398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

            Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

 відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1

С у д д і :

Шевченко Т.В.                   Колесник М.А.                               Мачужак Я.В.