УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ Іменем   України

15 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Жизневської А.В., Малахової Н.М.

при секретарі судового

засідання Кульчицькій І.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ружинського

районного суду від 9 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2  до  ОСОБА_1     про  стягнення  аліментів  на  своє

утримання,

встановила:

У липні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача на її утримання аліменти в розмірі 150 грн. щомісячно. На обґрунтування позову зазначала, що, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 з 10.04.1980 року, вона у 1985 році захворіла на цукровий діабет, їй встановлено першу групу інвалідності по зору. Оскільки відповідач не надає їй матеріальної допомоги, просила задовольнити позов.

Рішенням Ружинського районного суду від 9 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення законним та обгрунтованим.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка захворіла перебуваючи в шлюбі, відповідач матеріально її не підтримує хоча має таку змогу.

Проте такий висновок суду є помилковим.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Частиною 3 статті 75 СК України встановлено, що один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місць для осіб, які втратили працездатність у розмірі: з 1 квітня 359 грн.; з 1 жовтня 366 гривень.

Як вбачається з представленої позивачкою довідки Пенсійного фонду про розмір пенсії, остання з 1 липня 2006 року становила 371 грн. 34 коп., а з 1 жовтня 2006 року - 378 грн. 34 коп.

За таких обставин, коли розмір отримуваної ОСОБА_2 пенсії перевищує розмір прожиткового мінімуму, її позовні вимоги є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового, в порядку ст. 309 ЦПК України, рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія

СУДДІВ,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ружинського районного суду від 9 жовтня 2006 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Справа № 22ц/99                                             Головуючий у суді 1 -ї інстанції Драчук М.П.

Категорія 36    Суддя-доповідач Матюшенко І.В.