АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 2946 / 2009 р .                             Головуючий у 1 інстанцій: Полянчук Б.І.                                                              

                                                                               Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                 „11” листопада  2009 року                                                                  м. Запоріжжя

                 Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

                 Головуючого:                              Мануйлова Ю.С.

                 Суддів:                                         Давискиби Н.Ф.

                                                                       Осоцького І.І.

                 При секретарі:        Бурими В.В.                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

            ОСОБА_1

            на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянського державного заводу скловолокна про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати зарплати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку  зі зростанням індексу споживчих цін на товари та послуги, -

В С Т А Н О В И  Л А :

            У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бердянського державного заводу скловолокна про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку.

            В позові зазначав, що з 16.10.2001 року по 11.04.2008 року працював на посаді контролера другого класу на Бердянському державному заводі скловолокна. На день звільнення, виплата усіх сум проведена не була, через відсутність коштів на підприємстві. Сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на момент звільнення складала 6248 грн. 26 коп. Оскільки до теперішнього часу заборгованість не виплачена, тому просив суд стягнути нараховану, але невиплачену заробітну плату в сумі 6248 грн. 26 коп., заробіток за період затримки розрахунку з 12.04.2008 року по 26.01.2009 рік в сумі 8381 грн. 94 коп., а також компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку із зростанням індексу цін на споживчі товари і товарів на послуги більш ніж на 1% у розмірі 979 грн. 06 коп..

            Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.

            Стягнуто з Бердянського державного заводу скловолокна на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 6248 грн. 26 коп..

            Стягнуто з Бердянського державного заводу скловолокна в дохід держави 62 грн. 48 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

            В іншій частині позову відмовлено.

            Не погоджуючись з заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду та стягнути з Бердянського державного заводу скловолокна 9693 грн. 04 коп. середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати, 979 грн. 06 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку  з зростанням індексу споживчих цін на товари та послуги.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  і обставини справи  в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи видно, що з 16.10.2001 року по 11.04.2008 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем. Наказом за № 26 від 11.04.2008 року ОСОБА_1 був звільнений за п.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін. В день звільнення відповідач не виплатив позивачу всі суми, що належали йому від підприємства.

Як установлено судом, станом на 11.04.2008 р. заборгованість із грошових виплат позивачу становить суму 6248 грн. 26 коп.

 Розглянувши спір щодо належності звільненому позивачеві сум, суд першої інстанції частково задовольнив позов та стягнув на його користь 6248 грн. 26 коп. нараховану позивачу але не виплачену заробітну плату та відмовив у стягненні відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні посилаючись на пропуск позивачем, установленого ст.. 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.

 В частині вимоги про стягнення заробітної плати рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 Проте з висновком суду про  відмову у стягненні відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, погодитися не можна.

За змістом до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз’яснень ч.5 п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24.12.199 року № 13, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звільнення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Як видно із матеріалів справи, виплата всіх належних позивачу відповідачем сум не проведена з часу звільнення до часу ухвалення рішення в справі, а тому висновок суду про пропуск позивачем строку звернення до суду не є правильним. В цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

  При визначенні розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, колегія суддів, враховує кількість робочих днів затримки розрахунку, починаючи з дня звільнення 11.04.2008 року по день ухвалення рішення 13.03.2009 року – 228 днів х 28 грн. 51коп. середній заробіток = 6500 грн. 28 коп., сума яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

             Керуючись   п.2 ст. 307, п.4 ст. 309, ст..ст.313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Заочне   рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2009 року у частині відмови в стягненні середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

            Стягнути з Бердянського державного заводу скловолокна на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час затримки по день фактичного розрахунку – 6500 грн. 28 коп. та на користь держави 65 грн. судового збору.

             В решті рішення залишити без змін.  

 Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.

    Головуючий:

         Судді: