АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-7182/2006р. Головуючий у 1 інстанції: Апанаскович Н.М.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Белки В.Ю.,
Суддів: Кримської О.М.,
Онищенко Е.А.
При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на постанову та ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 21 серпня 2006 року та додаткову постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 11 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Токмацької міської ради, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення заборгованості по соціальним виплатам, про зобов'язання видати нагрудний знак \ „Ветеран війни - учасник війни", про визнання відповідних Постанов КМУ незаконними та про порушення кримінальної справи щодо винних осіб, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради, Кабінету Міністрів України про стягнення заборгованості по соціальним виплатам, про зобов'язання видати нагрудний знак „Ветеран війни - учасник війни", про визнання відповідних Постанов КМУ незаконними та про порушення кримінальної справи щодо винних осіб.
В позовній заяві зазначала, що вона є учасником війни. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" їй, як учаснику війни щорічно до 05 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" та п.3 ст.2 Конституції України, призначена грошова допомога за 2003-2005 p.p. виплачувалась не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 4576 грн. 47 коп.
2
Посилаючись на порушення її права на виплату, просила суд стягнути з відповідачів щорічну разову допомогу за період 2003-2005 p.p. як учаснику війни, видати їй нагрудний знак „Ветеран війни - учасник війни", визнати відповідні Постанови КМУ незаконними та порушити кримінальну справу щодо винних осіб.
Під час розгляду справи, позивач змінила вимоги та просила суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Токмацької міської ради, КМУ, МФУ та КДУ 5062 грн. 27 коп.
Крім того, просила поновити строк позовної давності для звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалою суду від 21 серпня 2006 року заява про відвід складу суду залишена без задоволення. Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 21 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Поновленою трок позовної давності ОСОБА_1 для звернення до суду з позовною заявою.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Токмацької міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість з одноразової грошової допомоги за 2003 - 2005 роки в сумі 1837 грн., та витрати, пов'язані з переїздом в апеляційний суд Запорізької області в сумі 30 грн. 86 коп. Зобов'язано видати нагрудний знак „Ветеран війни - учасник війни". В іншій частині позову відмовлено.
Додатковою постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 11 жовтня 2006 року доповнено постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 21.08.2006 року, а саме, в стягненні компенсації за відрив від звичайних занять 31.10.2005 року в розмірі 10 грн. 71 коп. відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить визнати судців Токмацького районного суду Запорізької області неповноважними, скасувати постанову та додаткову постанову районного суду та ухвалити нову, по суті позовних вимог.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом "встановлено, що позивачка є учасником війни, нагороджена медаллю за «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 г.г.» що підтверджується посвідченням.
Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни-учасники бойових дій мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком.
Право ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Розмір грошової допомоги визначений у ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і суд обгрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.
Згідно п. 9 ст. 87 Бюджетного кодексу України, до виплат, які здійснюється з Державного бюджету України, відносяться виплати на щорічну разову допомогу ветеранам війни.
Відповідно ст. 28 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" розмір такої допомоги зменшено, встановлена щорічна разова грошова допомога учасникам
3
бойових дій у розмірі 90 грн., ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" встановлює, що щорічна разова допомога учасникам бойових дій становить 120 грн., ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" встановлює, що щорічна разова допомога учасникам бойових дій становить 250 грн.
Згідно ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Усупереч доводам відповідача суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє ветерана війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Доводи апелянта не спростовують висновків судового рішення і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія судців не вбачає підстав для його скасування.
Ухвала суду від 21 серпня 2006 року про відхилення відводу складу суду є законною і обгрунтованою. При вирішенні цього питання районний суд правильно виходив з положень ст. 31 КАС України відхилив заявлений відвід.
Крім того у відповідності зі ст. 168 КАС України суд , що ухвалив судове рішення , може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткоізу постанову чи постановити додаткову ухвалу , якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази не ухвалене рішення суду. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Задовольняючи заяву про прийняття додаткового судового рішення районний суд правильно доповнив свою постанову і мотивував відмову в стягнення компенсації за відрив від звичайних занять 31.10.2005 року в розмірі 10,71 грн., оскільки стосовно цієї вимоги досліджувалися докази. В іншій частині судом правильно зазначено, що постанова суду є повною, зрозумілою та відображає всі обставини, які були предметом розгляду в судовому засіданні.
Данні висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи. Підстав для скасування постанови від 11.10.2006 року , колегія суду не вбачає.
Керуючись ст. ст. 199,200, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - відхилити.
Постанову та ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 21 серпня
2006 року , додаткову постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 11
жовтня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.