АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-1731/2009 Головуючий у 1-й інстанції: Притуло Л.В.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Приймака В.М.
суддів Гончара О.С., Бабак А.М.
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово-інвестеційного банку» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2009 року в справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» (надалі АК ПІБ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
Уточнюючи і доповнюючи свої позовні вимоги, АК ПІБ звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначав, що між сторонами у справі 06.08.2004 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит в сумі 24 000 грн.. Відповідач в свою чергу зобов’язався за два роки повернути зазначені кошти банку із сплатою 19% річних від суми кредиту.
Проте, відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання, своєчасно з позивачем не розрахувався, в зв’язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 16425,07 грн., які АК ПІБ просив стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
З рішенням суду АК ПІБ не погодився, в зв’язку з чим, оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі банк, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити свої позовні вимоги на суму 14000 грн.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Встановлено, що 06.08.2004 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №35Д-04, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит в сумі 24 000 грн.. Відповідач в свою чергу зобов’язався за два роки повернути зазначені кошти банку із сплатою 19% річних від суми кредиту. (а.с. 5)
Поручителем за даним договором виступила ПФ “Клинок”, до якої АК ПІБ також позивався за даним позовом, проте 04.03.2009 року банк просив суд виключити дану фірму з числа відповідачів через включення банку до числа кредиторів 4-ої черги ПФ “Клинок” у справі про її банкрутство. (а.с. 43-48, 64)
ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов’язання, своєчасно з позивачем не розрахувався, в зв’язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 16425,07 грн. (14000 грн. заборгованість за кредитом, 1770,9 грн. – за відсотками, 560 грн. – комісійної винагороди, 94,17 грн. пені)
Дані обставини сторонами визнано і не оспорюються.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.11.2008 року директора ПФ “Клинок” Мігова І.Ю. визнано винним в тому, що він, крім усього іншого, зловживаючи своїм посадовим становищем, примушував під страхом можливого звільнення робітників підприємства, до числа яких відноситься і ОСОБА_1, отримувати в АК ПІБ споживчі кредити і передавати йому для подальшого розпорядження. При цьому Мігов І.Ю. запевнив ОСОБА_1 в тому, що кредит і відсотки по ньому будуть сплачуватись ним (Міговим І.Ю.) особисто.
Такими чином, на переконання суду дані обставини явились достатніми підставами для звільнення ОСОБА_1 від виконання передбачених кредитним договором обов’язків щодо повернення отриманих ним грошових коштів і відсотків за ними.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п.п.2.1., 4.2.1. Кредитного договору та графіку погашення заборгованості, підписаних відповідачем, останній зобов’язався погасити заборгованість по кредиту в сумі 24000 грн. та 19% річних перед банком за 24 місяці.
Однак, вимог Закону та передбачених сторонами умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів ОСОБА_1 не виконав.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, помилково виходив з того, що встановлені вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.11.2008 року обставини звільняють ОСОБА_1 від виконання передбачених кредитним договором обов’язків щодо повернення отриманих ним грошових коштів і відсотків за ними.
Так, зазначений кредитний договір укладено у встановленій законом письмовій формі.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.07.2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23.09.2009 року, позов ОСОБА_1 про визнання даного кредитного договору недійсним залишено без задоволення.
Грошові кошти за кредитним договором отримані саме ОСОБА_1
Такими чином, встановлені вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.11.2008 року обставини отримання кредитних коштів і передачі їх ОСОБА_1 ОСОБА_2 є лише підставами для звернення ОСОБА_1 до Мігова І.Ю. про стягнення грошових коштів, але не є підставами для відмови в задоволенні позову банку.
Відповідач під час розгляду справи на заперечення позовних вимог зазначав, що позивач не звернув стягнення на заставу майнового поручителя ПФ “Клинок”, як це передбачено п.3.9. кредитного договору.
Судова колегія критично ставиться до такого заперечення, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що взагалі між банком і майновим поручителем ПФ “Клинок” на протязі місяця з дня підписання кредитного договору оформлявся договір застави, як це передбачено п.3.9.1. кредитного договору.
Крім того, згідно ст.ст. 554, 543 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Такими чином, звернення з позовом до ОСОБА_1 не є порушенням вимог закону чи умов договору.
Наведених обґрунтувань і обставин справи суд першої інстанції не прийняв до уваги, ухвалив рішення, яке на переконання судової колегії не відповідає вимогам закону, прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення.
Оскільки судова колегія у відповідності до ст. 303 ЦПК України розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, за якою АК ПІБ вимагає стягнути з відповідача не 16425,07 грн., а 14000 грн., про що представник позивача додатково наголосив під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, то стягненню підлягає заборгованість в сумі 14000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2009 року в цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м.Мелітополь Запорізької області» суму заборгованості за кредитним договором №35д-04 від 06 серпня 2004 року в розмірі 14000 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м.Мелітополь Запорізької області» 246,38 грн. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених позивачем при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий суддя суддя суддя
Приймак В.М. Бабак А.М Гончар О.С.