У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду державного майна України про стягнення індексації заробітної плати,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що вона працювала у Відкритому акціонерному товаристві «Содовий завод» (далі - ВАТ «Содовий завод») на посаді в.о. начальника бюро супроводу та експлуатації мережі АСУ в період з 01 лютого 1994 року по 20 лютого 1998 року. На час її звільнення підприємство не провело з нею повний розрахунок мотивуючи це скрутним фінансовим становищем. Рішенням Слов'янського міського суду від 08 вересня 1997 року стягнуто на користь заявника заборгованість по заробітній платі у розмірі 1 342 грн 85 коп. 28 березня 2017 року рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області стягнуто з підприємства на користь позивача індексацію заробітної плати у розмірі 13 326 грн 85 коп. Виконавчий лист своєчасно переданий ліквідатору ВАТ «Содовий завод», але його не виконано. 03 травня 2017 року позивач отримав довідку ліквідатора, в якій зазначено, що рішення Слов'янського міськрайоного суду Донецької області від 28 березня 2017 року виконати неможливо. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2017 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та задовольнити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що законом не передбачена додаткова (субсидіарна) відповідальність відповідача, оскільки правовідносини, які склалися між ВАТ «Содовий завод» та Фондом державного майна України є правовідносини засновника та створеного ним підприємства, за яким засновник не відповідає по боргах підприємства, а підприємство не відповідає по боргах засновника.

Доводи заявника у касаційній скарзі стосовно того, що відповідач несе субсидіарну відповідальність поряд із відповідальністю основного боржника, ВАТ «Содовий завод», на підставі Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є необґрунтованими, оскільки вказаний закон регулює правовідносини на стадії виконання судового рішення та обов'язків Фонду державного майна України як субсидіарного боржника не визначає.

Ухвалюючи рішення у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено, та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду державного майна України про стягнення індексації заробітної плати, за касаційною скаргою на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2017 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ О.В. Ступак