Справа № 22-1373/2009 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Музичук Н.Ю.
Категорія : 38.39 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Мельника Ю.М.
суддів : Гордійчук С.О., Ковалевича С.П.
при секретарі : Сеньків Т.Б.
за участю прокурора – Гілліс І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 17 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
встановила :
Рішенням Рівненського міського суду від 17 червня 2009 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано такими, що є недостовірними відомості апеляційної скарги від 04 лютого 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в справі №2а-10003/07 на сторінці 3 абзац 1 в словах : "ділки, як "собаку Баскервілі" використали стару жінку для можливості реалізувати свої наміри".
Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення до матеріалів справи адміністративного судочинства №2а-1003/07 та учасникам судового розгляду справи, яким направлена копія апеляційної скарги, заяви-повідомлення про виключення вказаної недостовірної інформації із апеляційної скарги на підставі рішення суду.
В задоволенні позовної вимоги про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 моральної шкоди відмовлено за недоведеністю.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 вказують на його незаконність, оскільки суд не врахував, що у першому абзаці вказаної апеляційної скарги особа не конкретизується. Крім того стара жінка порівнюється з "собакою", а не стверджується, що вона такою є. Даний вислів є критичною оцінкою обставин, що склалися, він не містить в собі фактичних даних.
Крім того, суд не врахував, що інформація викладена в заяві від 15.05.2007 року до суду у адміністративній справі №2а-12/08, в якій ОСОБА_3 звинувачує сім’ю заявників в крадіжці паркану і порівнює з німецькими фашистами-гестапівцями є недостовірною, та принижує їхню честь і гідність.
Суд не врахував, що вищевказана заява ОСОБА_3 не була предметом розгляду справи про захист честі, гідності та ділової репутації. Предметом розгляду по справі №2а-12/08 був погоджувальний висновок управління земельних ресурсів.
Також, суд не врахував покази свідка ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 поширювала негативну інформацію проти сім'ї Щербяків і дана інформацію стала відома широкому колу людей, чим погіршило їхні життєві зв'язки з оточуючими.
Просять рішення змінити і ухвали нове, яким відхилити вимоги ОСОБА_3 та задоволити вимоги зустрічного позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Оскільки рішення в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 в частині вимог про спростування недостовірної інформації, суд керувався ст. 28 Конституції України, ст.ст. 277,297, 299 ЦК України, та виходив з того, що наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 04.02.2008 року відомості не відповідають дійсності, порочать честь та гідність позивача та порушує її особисте немайнове право. Дана інформація не може бути оціночним судженням, оскільки містить вказівки на фактичні дані.
З такими висновками колегія суддів погодитись не може, вважає, що суд при вирішенні спору неправильно застосував норми, що регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно ст.34 Конституції України кожний має право на свободу думки і слова, на вільне виявлення своїх поглядів і переконань.
Відповідно до п.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Крім того, відокремлюючи інформацію ( факти) від поглядів (оціночних суджень) Європейський Суд заявив, що існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень доведенню не підлягає. Вимогу щодо оціночних суджень задовольнити неможливо, до того ж вона обмежує свободу дотримуватись своїх поглядів, котра лежить в основі права, що захищається статтею 10 Конвенції.
З матеріалів справи вбачається, що інформація про використання ділками, як "собаки Баскервілі" старої жінки для можливості реалізувати свої наміри в апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 04.02.2008 року на постанову суду віл 14.01.2008 року в справі №2а-1003/07 була розповсюджена шляхом надання Львівському апеляційному адміністративному суді через Рівненський міський суд з послідуючим направленням її копії трьом відповідачам в особі управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, в особах начальника цього управління і юриста, та третім особам ОСОБА_3 і ОСОБА_5
Критичні висловлювання та слова "... спеціалісти управління погодили передачу у власність частини земельної ділянки, яка донедавна була спільної прибудинковою територією (центральна вулиця міста) ласий шматок для ділків, які як "собаку Баскервілі’' використали стару жінку для можливості реалізувати свої наміри..." не можуть вважатись інформацією, сприймаються як оціночні судження, їх поширення є реалізацією ОСОБА_1, ОСОБА_2 свободи вираження власних поглядів, гарантованої ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Особа не конкретизована, посилань на фактичні дані колегія суддів не вбачає.
Крім того, згідно до роз'яснень п. 19 Пленуму ВС України від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.
З огляду на це, посилання ОСОБА_3 на не достовірність опублікованої в даній апеляційній скарзі інформації колегія суддів оцінює критично, вимоги про її спростування вважає необгрунтованими та такими, що підлягають відмові у їх задоволенні.
Відмовляючи в зустрічному позові, суд першої інстанції правильно виходив з того, що інформація наведена в заяві ОСОБА_3 до суду 15.05.2007 року в справі №2а-12/08 і в позовній заяві ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, поданої до суду від 30.07.2007 року була предметом судової оцінки при ухваленні судових рішень, а тому вона не може бути предметом повторної оцінки і підставою для задоволення даного позову. Звернення ОСОБА_3 подані до правоохоронних органів не можуть бути поширенням неправдивих відомостей, які порочать гідність, честь та ділову репутацію в розумінні ст.ст. 277, 297 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, ЦПК України, ст.ст. 277, 297 ЦК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 17 червня 2009 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання такими, що є недостовірними відомості та зобов’язання спростувати недостовірну інформацію скасувати.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист честі і гідності відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :