Р І Ш Е Н Н Я

                                          іменем України

        5 листопада 2009 року                                                                                                    

м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого   Павліченка С.В.

суддів :     Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.

при секретарі  Медяник Л.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом     ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу за попереднім договором намірів про купівлю-продаж нерухомості та повернення грошової суми у вигляді завдатку,-

                                                          в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом  до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу за попереднім договором намірів про купівлю-продаж нерухомості та повернення грошової суми у вигляді.

Позивачка зазначала, що 1 квітня 2007 року між сторонами був укладений договір намірів про купівлю-продаж нерухомого майна яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до умов даного договору позивачка передала відповачам кошти в сумі 186850 грн., що складало в еквіваленті до долару США 37 000. а відповідачі зобов’язались не пізніше 12 червня 2008 року продати їй АДРЕСА_1, або повернути отримані від позивачки гроші.

Оскільки будинок не був проданий позивачці, вона просила постановити рішення про стягнення з відповідачів 282310 грн., еквівалент 37 000 доларів США на час розгляду справи.

Рішенням Свалявського районного суду від 20 серпня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачки ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга    підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

________________________________________________________________________________

Справа № . 22-2090/09     Номер рядка статистичного звіту : 20        

Головуючий у І інстанції : Г.К. Личко

Доповідач :  С.В.Павліченко

При розгляді даної справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір укладений між сторонами не має правових наслідків і позивачка не вчинила жодних дій направлених на реальне виконання договору в т.ч. і не передала відповідачам кошти передбачені п.4.1 договору.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи і зроблені в результаті порушення судом норм матеріального і процесуального права.

            Так, судом порушені вимоги  статті 59 ЦПК України щодо допустимості засобів доказування, вимоги абз.2 ч.1 ст. 218 ЦК України, яким встановлено, що  заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

            Наведені порушення привели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду підлягає скасуванню.

В матеріалах справи \а.с.129\ наявний договір намірів про купівлю-продаж нерухомості.

Даний договір підписаний позивачкою ОСОБА_2 як покупцем та відповідачем ОСОБА_1  

Відповідно до п.4.1 договору покупець  на момент його підписання передає продавцеві186850 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот п’ятдесят) грн.

 Колегія суддів вважає, що факт отримання даної суми ОСОБА_1 від ОСОБА_2 підтверджений письмовими доказами, тому його заперечення не може ґрунтуватися на свідченнях свідків    чи запереченнях відповідачів.

За змістом умов договору намірів про купівлю-продаж нерухомості від 1 квітня 2007 року ОСОБА_1 отримав  від ОСОБА_2 186850 грн. і зобов’язався продати  їй  АДРЕСА_1 не пізніше 12 червня 2008 року.

Також договір передбачав, що у випадку невиконання зобов’язання покупцем 186850 грн. залишається у продавця, а у випадку невиконання зобов’язань продавцем він повертає отриману суму в подвійному розмірі.

Текст договору не передбачав чіткої фіксації вини сторін при його невиконанні, місце виконання договору та чіткий порядок його виконання.

На час розгляду справи судом першої інстанції умова щодо продажу будинку не могла бути виконана, оскільки   будинок проданий іншій особі.

Встановити із за чиєї вини договір  не виконаний повністю /не продано будинок/ неможливо.

Крім того правила  ст. 571 ЦК про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін. У тих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому розмірі, в якому вони давались.

Сторони договір купівлі-продажу будинку не оформили.

Зважаючи на наведене, ОСОБА_1 зобов’язаний повернути   отримані від позивачки кошти, оскільки вина ОСОБА_2 у невиконання зобов’язання щодо купівлі-продажу будинку відсутня.

Вимога про коштів з відповідачки ОСОБА_3 не підлягає до задоволення, оскільки вона не підписувала договір намірів про купівлю-продаж нерухомості.

Не підлягає до задоволення і вимога про стягнення сплаченої по договору суми в подвійному розмірі, оскільки зміст договору та фактичні обставини не дають можливості встановити за чиєї конкретної вини не вчинена купівл –продажа будинку.

Також не може бути задоволена і вимога про стягнення суми у більшому розмірі із за зміни курсу національної валюти.

П. 4.1 договору передбачає, що кошти у розмірі 186850 грн.  передаються продавцеві у національній валюті і за згодою сторін переводяться в інший вид матеріальних активів з ціллю уникнення інфляції, що спростовує доводи позивачки про передачу відповідачеві коштів у іноземній валюті /доларах США/.

Зазначені обставини, відповідно до п. ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції  і постановлення нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 509, 526, ч.3 ст. 571 ЦК України ст. 307, 309,  313,  314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Свалявського районного суду від 20 серпня 2009 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу за попереднім договором намірів про купівлю-продаж нерухомості та повернення грошової суми у вигляді завдатку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 186850 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. отриманих за договором намірів про купівлю-продаж нерухомості, 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. витрати по сплаті державного мита, та 150 (сто п1ятдесят) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

В задоволенні позову в іншій частині та позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовити.

 Рішення проголошене в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили   з  моменту його проголошення і  відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до  Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий  

Судді