Справа № 2-3031/2009
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Топчій Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрет – 2» про стягнення суми за договором позики, три відсотки річних, моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Електрет – 2» про стягнення суми за договором позики, три відсотки річних, моральної шкоди, який був уточнений під час розгляду справи, в якому вказав, що між ним та відповідачем було укладено договори безвідсоткової цільової позики № ДГ-0002670 від 22 лютого 2008 року.
Відповідно умов зазначеного договору позивач надав відповідачу безвідсоткову цільову позику у розмірі 13 600 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору позика була надана відповідачу строком на 12 місяців з моменту підписання договору та надходження грошей на розрахунковий рахунок відповідача.
Відповідно до п. 6.1 договору позичальник (відповідач) зобов’язався повернути суму позики згідно графіка повернень, а саме 22 числа кожного місяця по 300 грн., починаючи з 22 березня 2008 року по 22 лютого 2009 року включно, остання виплата у сумі 10 300 грн., 22 лютого 2009 року.
За вказаним графіком протягом десяти місяців платежі у загальній сумі 3 000 грн. позивач отримував без затримань. Однак відповідач не виконав свого зобов’язання та не повернув у передбачені договором строки останні суми.
Позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення належних йому грошових коштів, однак відповідач відмовляється сплатити вказану суму, у зв’язку з чим він був змушений звернутися до суду.
Також, позивач вважає, що йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 1 914 грн. 60 коп., оскільки порушення відповідачем умов договору стало причиною погіршення здоров’я.
Позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 10 600, три відсотки річних у розмірі 85 грн. 38 коп., суму інфляції у розмірі 322,02 грн., моральну шкоду у розмірі 1914,60 грн., а також стягнути судові витрати у розмірі 379 грн. 22 коп.
В судове засідання позивач не з’явилася, надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач до судового засідання не з’явився, причину неявки суду не сповістив, про день і час слухання справи завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку, у зв’язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем, було укладено договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0002670 від 22 лютого 2008 року.
Відповідно умов договору позивач надав відповідачу безвідсоткову цільову позику у розмірі 13 600 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2680 (а.с. 7).
Відповідно до п. 5.1 договору позика була надана відповідачу строком на 12 місяців з моменту підписання договору та надходження грошей на розрахунковий рахунок відповідача.
Відповідно до п. 6.1 договору позичальник (відповідач) зобов’язався повернути суму позики згідно графіка повернень, а саме 22 числа кожного місяця по 300 грн., починаючи з 22 березня 2008 року по 22 лютого 2009 року включно, остання виплата у сумі 10 300 грн., 22 лютого 2009 року.
За вказаним графіком протягом десяти місяців платежі у загальній сумі 3 000 грн. позивач отримував без затримань. Однак відповідач не виконав свого зобов’язання та не повернув у передбачені договором строки останні суми.
За вказаним графіком позивач кошти отримував частково у розмірі 3 000 грн. Відповідач не виконав свого зобов’язання повністю та не повернув у передбачені договором строки останню суму позики у розмірі 10 600 грн., що підтверджується графіком повернень (а. с. 9).
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і закону.
Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦП України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Враховуюче викладене, суд знаходить позовні вимоги про стягнення суми основного боргу за договорами позики обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних є обґрунтованими. Тому стягненню підлягає плата за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником – 3% річних за договором № ДГ-0002670 від 22 лютого 2008 року у розмірі 85 грн. 38 коп. ( 10 600 грн. (основний борг) х 0,03 (3% річних) х 98 днів прострочення : 365 (днів). Також як компенсація за понесені збитки, спричинені знеціненням грошов, их коштів, підлягає стягненню з відповідача сума у розмірі 322 грн. 02 коп.,
Виходячи із розрахунку: 10600 грн. (основний борг), індекс інфляції за лютий 2009 року – 101.5, за березень 101.4, за квітень 100.9, таким чином, компенсація за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 322 грн. 02 коп.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так, згідно діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених нормами Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди, зокрема, Законом України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Проте задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення не можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.
За таких обставин, позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди не відповідають вимогам п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.
Як вбачається з квитанцій позивачем сплачено при звернені до суду судовий збір у розмірі 129 грн. 22 коп., витрати на ІТЗ у розмірі 250 грн.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 629, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212. 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрет – 2» про стягнення суми за договором позики, три відсотки річних, моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електрет-2” (69005, АДРЕСА_1, п/р 26002319121241 в ЗОФ АКБ СР «Укрсоцбанк», МФО 313010, ЄДРПОУ 32006197) на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, суму основного боргу у розмірі 10 600 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 85 грн. 38 коп., судові витрати у розмірі 379 грн. 22 коп., а всього стягнути суму у розмірі 11 064 грн. 60 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Ю.В. Геєць