РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: судді-доповідача Куштана Б.П.,
суддів: Павліченка С.В. та Собослоя Г.Г.,
при секретарі Медяник Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 10 серпня 2009 р. за позовною заявою ОСОБА_2 до Вишківської селищної ради та ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, скасування рішень селищної ради та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, -
в с т а н о в и л а :
у вересні 2008 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому після зміни предмету (а.с.28) просив визнати дії Вишківської селищної ради по вилученню в нього земельної ділянки неправомірними, скасувати рішення цієї ради шостої сесії 5-го скликання від 05.12.06 р. та визнати недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт серії ЯБ № 446027 від 30.07.08 р. на право власності на земельну ділянку площею 0.25 га.
На обґрунтування зазначав, що є власником житлового АДРЕСА_1 та добросовісним користувачем земельної ділянки площею 1.19 га, від частини якої площею 0.40 га, наданої селищною радою ОСОБА_1, не відмовлявся.
Рішенням Хустського районного суду від 10.08.09 р. позов задоволено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Указує на відсутність у позивача будь-яких документів на право користування земельною ділянкою площею 1.19 га.
У письмових запереченнях ОСОБА_2 просить відхилити скаргу як безпідставну, а рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване. Вишківська селищна рада письмових пояснень або заперечень на скаргу не подала, у судове засідання її представник не з’явився.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення – скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові, з таких мотивів.
Суд першої інстанції встановив, що позивач є користувачем земельної ділянки площею 1.19 га, а селищна рада без належної підготовки матеріалів вилучила в нього на користь ОСОБА_1 0.40 га, тобто оспорені рішення та державний акт порушують земельні права позивача.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та порушення в застосуванні судом норм матеріального права.
Так, за правилами ст. 15 ЦК, ст. 3 ЦПК кожна особа має право на судовий захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
У відповідності з вимогами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття прав на землю, котрі є різновидом земельних прав фізичних та юридичних осіб, здійснюється на правових титулах власності та користування (кількох видів). До останнього віднесені: право постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, сервітуту (ст. ст. 92, 93, 98 - 1021 ЗК України).
_________________________________________________________________________________
Справа № 22ц-1978/09 Номер рядка статистичного звіту: 45
Головуючий у першій інстанції: Довжанин М.М.
Доповідач: Куштан Б.П.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0.25 га для обслуговування житлового будинку (а.с.10-11). Документів про право власності чи користування на решту земельної ділянки площею 0.94 га (1.19 га – 0.25 га) позивач не має.
Доводи останнього та висновок суду з цього питання ґрунтуються на тому, що протягом останніх 50 років спочатку батьки позивача, а згодом і він сам (у порядку спадкування) добросовісно, відкрито та безперервно користуються цією земельною ділянкою, тобто мають на неї право за давністю користування.
Між тим, правові наслідки такого користування встановлені ст. 119 ЗК України, згідно з якою набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися лише з 01.01.2017 р. відповідно до п.1 розділу IХ «Прикінцеві положення» ЗК України.
У контексті наведенного колегія суддів вважає, що оспореними рішеннями селищної ради та державним актом на право власності на земельну ділянку від 30.07.08 р. земельні права позивача порушені не були, а тому в задоволенні позову належить відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 15, 116, 119 ЗК України, 10, 60, 212, 213, 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.2, п.4, ч.2, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, -
р і ш и л а :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Хустського районного суду від 10 серпня 2009 р. скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити.
4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді :