П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2009 року справа № 2-а-5170\09
час прийняття постанови: 08 год. 10 хв.
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю позивача не з’явилась
представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу не з’явився
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька
про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії
В С Т А Н О В И В:
Позивач – ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, в обґрунтування якого зазначила, що віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29\2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Доплати, зазначені у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька не провадились. Тому просила визнати дії неправомірними, стягнути з відповідача недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по теперішній час, зобов’язати відповідача в подальшому при нарахуванні пенсії нараховувати їй щомісячну державну допомогу з урахуванням зростання мінімальної пенсії.
До судового засідання позивачка не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. (а.с.14). Згідно позовної заяви просила розглянути справу за її відсутністю.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату, місце судового розгляду був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. (а.с. 15). Надали суду заперечення, де зазначили, що з позовними вимогами не погоджуються, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 01.01.06 р., а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07 р. у розмірі 19 грн., з 01.04.07 р. – 19,35 грн., з 01.10.07 р. – 19,75 грн.. 09.07.07 Конституційним Судом України у справі № 1-29\2007 ухвалено рішення № 6-рп2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Однак, видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після і рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось. Статтею 95 Конституції України визначено, що тільки ЗУ Про державний бюджет України регулюються будь-які видатки держави.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення, зокрема, п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Для врегулювання ситуації, 28.05.08 р. КМУ була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 та з 1 жовтня – 49,80 грн. Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Крім того, зазначили, що ст. 99 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду. Також просили розглядати справу без участі представника УПФУ. (а.с. 11-12).
Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни. (а.с. 6).
Позивач знаходиться на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію. (а.с. 7). Доплати до пенсії у розмірі, зазначеному у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька провадились не у повному обсязі.
Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту”), в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального розміру пенсії за віком надано лише у ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а жінок 20 років страхового стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, а ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії, призначених відповідно до цього Закону.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
В задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання відповідача стягнути недоплачену державну соціальну допомогу по теперішній час слід відмовити з тієї підстави, що рішення Конституційного суду України діє в межах бюджетного року, а в 2009 році норми законодавства, що передбачають виплату «дітям війни» неконституційними не визнавалися.
Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача виплачувати позивачці щомісячну доплату до пенсії в подальшому при нарахуванні пенсії не підлягають задоволенню, оскільки спори на майбутнє не вирішуються. Так само і дії відповідача не можуть бути визнані неправомірними, оскільки позивачка не зверталась до відповідача з заявою про нарахування їй допомоги як дитині війни.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В наданих суду запереченнях відповідач наполягає на пропущенні позивачкою строку звернення до суду.
Позивачка до судового засідання не з’явилась, причин пропуску строку звернення до суду не навела та не довела. Судом не вбачаються підстави для поновлення строку.
У зв’язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 23.09.2008 року.
Оскільки позивачка звернулася до Пролетарського районного суду м. Донецька 23.09.2009 року, про що свідчить штамп на позовній заяві (а.с. 2), суд вважає за необхідне зобов’язати позивача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 23.09.2008 року до 31.12.2008 року.
Також, відповідно до ст. 94 КАС України, з місцевого бюджету Пролетарської районної в м. Донецьку ради, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 1 гривня 70 копійок.
Враховуючи вищенаведене та керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 100, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року по теперішній час, зобов’язання відповідача в подальшому при нарахуванні пенсії нараховувати їй щомісячну державну допомогу з урахуванням зростання мінімальної пенсії задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 23.09.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарської районної в м. Донецьку ради на користь ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 1 гривня 70 копійок, сплаченого нею при зверненні до суду.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина 11 листопада 2009 року.
Повний текст постанови буде складений 15 листопада 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) С.В. Лебеденко
З оригіналом згідно.
Суддя: Секретар:
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
11 листопада 2009 року справа № 2-а-5170\09
час прийняття постанови: 08 год. 10 хв.
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю позивача не з’явилась
представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу не з’явився
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька
про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії
Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 100, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року по теперішній час, зобов’язання відповідача в подальшому при нарахуванні пенсії нараховувати їй щомісячну державну допомогу з урахуванням зростання мінімальної пенсії задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 23.09.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарської районної в м. Донецьку ради на користь ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 1 гривня 70 копійок, сплаченого нею при зверненні до суду.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина 11 листопада 2009 року.
Повний текст постанови буде складений 15 листопада 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: С.В. Лебеденко