Справа № 1-445/09

В И Р О К

                                   І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06 листопада 2009 р. Тячівський районний суд Закарпатської області в особі       головуючого судді                                                                                                                   Гримут В.І.

при секретарі                                                                                                          Тиводар В.І.

з участю прокурора                                                                              Рошинець В.А.

захисника                                                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, інваліда другої групи, має середню освіту, громадянина України, судимого вироком Тячівського районного суду від 12.06.2009 р., зміненого постановою Закарпатського апеляційного суду від 06.10.2009 р. до позбавлення волі на п’ять років  з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки з іспитовим строком в частині основного покарання на три роки,   в злочині передбаченому ст.358 ч.3 КК України,                                      

 В С Т А Н О В И В:

       Підсудний ОСОБА_2 з літа 2005 року до 27.08.2009 р. використовував завідомо підроблене посвідчення водія серії КІА № 453466 від 11.11.2005 року та талон до  посвідчення водія серії КІА № 674466 від 11.11.2005 року видані на його ім’я, які він купив у Київській області у невстановленої слідством особи літом 2005 р.  

В судовому засіданні  підсудний ОСОБА_2  свою вину  визнав повністю. Показав, що літом 2005 року він працював  у якомусь селі Київської області. Чоловіка який його найняв  звали Петро, прізвища не пам’ятає. Цей чоловік запропонував йому отримати посвідчення водія і попросив за це 600 доларів США. Навчання він не проходив і відповідних іспитів не здавав. Посвідчення водія Петро приніс йому додому. З 2005 року він керував автомобілем та їздив з цим посвідченням водія. Неодноразово його зупиняли працівники міліції, яким він пред'являв це посвідчення та талон до нього, однак ніхто не помітив, що воно підроблене.   27 серпня 2009 р. у м. Тячів його зупинили працівники міліції і на їхню вимогу  він пред'явив посвідчення водія та талон попередження до нього. Документи  викликали у них підозру та були вилучені для перевірки.  

Розглянувши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю. Крім його визнання, це стверджується наступними доказами.

Так свідок ОСОБА_3  у судовому засіданні  показав, що 27.08.2009 р. він ніс службу по забезпеченню безпеки дорожнього руху у центрі м. Тячів на вулиці Незалежності і біля 13.40 год. зупинив для перевірки автомобіль НОМЕР_1. На його прохання пред'явити документи, водій ОСОБА_2 подав йому посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. При перевірці  посвідчення водія та талона попереджень до нього він звернув увагу на  ту обставину, що водій був прописаний у Тячівському районі, а посвідчення водія видане у Київській області. Після цього він вилучив посвідчення та талон і в результаті перевірки по базі даних було встановлено, що документи з такими номерами видавалися на іншу особу.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні дав аналогічні показання.  

 Висновком техніко - криміналістичної експертизи документів № 1868 від 11.09.2009 року, стверджується, що посвідчення водія серії КІА № 453466 від 11.11.2005 року та талон до посвідчення водія серії КІА № 674466 від 11.11.2005 року, які видані на ім’я ОСОБА_2, не відповідають встановленим зразкам бланків, що видаються власникам транспортних засобів реєстраційними органами ДАІ МВС України та випускаються на підприємстві Держзнак ПК «Україна». У обох бланках лінії графлення, позначення літер серії, цифр номера, друкований текст яким заповнені графи відтворені за допомогою розмножувальної техніки - лазерного принтера, зображення захисної сітки відтворено за допомогою плоского офсетного друку (а.с. 37-42).

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 358  КК України по кваліфікуючій ознаці – використання завідомо підробленого документа.

Обираючи підсудному покарання суд враховує обставини, які його пом’якшують: характеризується позитивно, вину свою визнав і розкаявся у вчиненому, є інвалідом другої групи, має на утриманні одну неповнолітню дитину; обставин що обтяжують покарання підсудного  суд не знайшов.  

Враховуючи наведені пом’якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих обставин суд вважає, що до підсудного слід застосувати покарання у виді штрафу.

Крім того, суд встановив, що підсудний ОСОБА_2 був засуджений вироком Тячівського районного суду від 12.06.2009 р. до позбавлення волі на п’ять років  з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06.10.2009 р.  вирок було змінено і на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами  передбаченими ч.ч. 1-3 цієї статті. Вирок за злочин передбачений ч. 3 ст. 286 КК України вступив у силу 06.10.2009 р., а злочин за який Марина притягається до кримінальної відповідальності було виявлено 27.08.2009 р. Згідно ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими  видами покарань не підлягає і виконується самостійно. Тому до призначеного Марині покарання за попереднім вироком слід повністю приєднати покарання за цим вироком, але кожен з них виконувати самостійно.

Також суд встановив, що по даній справі було проведено технічну експертизу документів вартість якої складає 1095.25 грв. Цю суму слід стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області.

За таких обставин,  керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ч. 3  ст. 358 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в сумі вісімсот п’ятдесят гривень.

На підставі ст. 70 КК України до цього покарання повністю приєднати покарання призначене вироком Тячівського районного суду за ч. 3 ст. 286 КК України від 12.06.2009 р. у виді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки і вважати ОСОБА_2 засудженим до позбавлення волі на п’ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки та до штрафу в сумі вісімсот п’ятдесят гривень.

Вирок в частині штрафу виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом трьох років  не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки.

     Покласти  на засудженого ОСОБА_2 обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.      

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2Ю .  залишити попередній, підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області одну тисячу дев’яносто п’ять гривень 25 копійок.

     На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Тячівський районний суд.

Головуючий :                                                   Гримут В.І.