№ 2-2509/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е)
25 вересня 2009 року м. Маріуполь
Орджоникідзевській районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:
головуючого судді - Курбановой Н.М.
при секретарі - Петренко Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міськради, ОСОБА_3 про визнання права власності на самовільно зведену будову, самовільно зайняте нежиле приміщення та визнання угоди купівлі продажу дійсним,-
треті особи: Житлово – комунальне підприємство «Азовжитлокомплекс»,
ОСОБА_4,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 міськради, ОСОБА_3 про визнання права власності на самовільно зведену будову, самовільно зайняту змельну дільницю та визнання угоди купівлі продажу дійсним.
Позивачка ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що згідно довідки БТІ міста Маріуполя від 01 липня 2009 року, технічного паспорту від 02.06.2009 року, біржового договору купівлі – продажу квартири № 6 будинку № 21 барачного типу з господарськими прибудовами по вулиці Краснодонській міста Маріуполя від 22.12.2001 року належить на праві особистої власності позивачці ОСОБА_1 Із-за ветхості придбаної квартири та господарських прибудов в період з 2004 року по 2008 рік своїми силами були самовільно реконструйовані та зведені всередині квартири наступні споруди: санвузол-5, передня кімната -6; жила кімнат -8 та 9, комора -7; коридор – 1а; нежила прибудова (літ. А1-1); площадка (літ. а-2); сарай із дерева (літ. В-1); сарай із метала (літ.Д-1); огорожа №1. З дозволу начальника житлово – комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» від 17 травня 2003 року їй було надано право користування іншим входом до своєї квартири , який значиться по документам БТІ, як самовільно зайнятий коридор (літ. 1а). Коридор -1, який до 2003 року знаходився у її користуванні перейшов у користування сусідей. Коридор (літ.1-а) на теперішній час вона вважає своєю власністю. При зведені та експлуатації вищевказаних споруд заяв та скарг зі боку ЖКП «Азовжитлокомплекс», сусідей та інших осіб не було. Дані споруди використовуються за їх призначенням. Просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу № 15 від 21 грудня 2001 року квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_3 на ОСОБА_5 - Олександрівській товарній біржі; визнати за нею право власності на вищевказані самовільно зведені та реконструйовані споруди.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради до судового засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час слухання справи був двічі повідомлений належним чином та своєчасно. Суд, керуючись ч.4 ст.169 ЦПК України, розглядає дану справу на підставі матеріалів, які маються у справі, та у відсутності відповідача, постановляючи заочне рішення на підставі ст.224 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_3 до відкритого судового засідання не з’явився, але надав суду заяву з проханням розглядати дану цивільну справу без його участі, позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник третьої особи, житлово – комунального підприємства «Азовжитлокомплекс», що діє на підставі довіреності, ОСОБА_6 до судового засідання не з’явилась, але надала суду заяву з проханням розглядати дану цивільну справу без її участі.
Третя особа ОСОБА_4 до судового засідання не з’явилась, але надала суду заяву з проханням розглядати дану цивільну справу без її участі, проти задоволення позовних вимог позивачки не заперечує.
Суд, вислухавши думку позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню з наступних підстав:
З наданого біржового контракту № 15 від 22.12.2001 року вибачається, що між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 (а.с. 15).
Оскільки цивільні правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004 року, то згідно п.4 Заключних та перехідних положень, при розгляді справи підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України 1963 року.
В силу ст. 47 ЦК України, коли одна із сторін повністю або частково виконала умови договору, який потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення договору, суд вправі, за вимогою сторони, яка виконала умови угоди, визнати угоду дійсною. У даному випадку, суд вважає, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, хоча позивачка виконала умови угоди.
Договір купівлі–продажу квартири, сторонами якої є громадяни, укладена на товарній біржі, в порушення вимог ст. 227 ЦК, яка передбачає обовязкове нотаріальне посвідчення договору.
При таких обставинах, суд вважає встановленим, що між сторонами мав місце договір купівлі-продажу квартири, бо продавцем, відповідачем по справі, було передано майно у власність покупця – позивачки, а покупець прийняла майно та сплатила за нього визначену договором суму грошей.
Згідно ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
З довідки БТІ м. Маріуполя вибачається, що в квартирі № 6 домоволодіння № 21 по вулиці Краснодонській в місті Маріуполі ОСОБА_1 самовільно реконструювала та звела всередині квартири наступні споруди: санвузол-5, передня кімната -6; жила кімнат -8 та 9, комора -7; коридор – 1а; нежила прибудова (літ. А1-1); площадка (літ. а-2); сарай із дерева (літ. В-1); сарай із метала (літ.Д-1); огорожа №1 (а.с.14).
Згідно висновку спеціаліста № 70 від 16 липня 2009 року, при реконструкції (2005 рік) квартири № 6 жилого будинку барачного типу «літ. А-1» була проведена наступна робота: кімната № 8 (за старим планом БТІ від 29 вересня 2000 року) загальною площею15,8 кв.м. розділили перегородкою та зробили дві кімнати: № 8 загальною площею 5,8 кв. м. та № 9 загальною площею 10,4 кв.м.; демонтована вбудована шаф, яка розташована поблизу з санвузлом та трохи переміщена стіна санвузлу, таким чином площа передньої стіни № 6 зменшилась на 0,3 кв. м., а площа санвузлу № 5 збільшилась на 1,2 кв.м.; до реконструкції та зведення нежилої прибудови (літ. А1-1), вхід до квартири № 6 проходив через коридор-1 (позивачці належала Ѕ частина коридору), а другою половиною коридору користувались мешканці квартири № 8. З урахуванням дозволу ЖКП «Азовжитлокомплекс» та взаємної домовленості вхід до коридору № 1 був закладений цеглою та ним користуються мешканці квартири № 8, а самовільно зайнятий коридор -1а (2,4 кв.м., який раніше належав мешканцям квартири №8) користується позивач. Такий обмін був необхідний для зручності двох квартир і також для з’єднання нежилої прибудови (літ.А1-1) з будинком (літ.А-1). Виготовлення та монтаж конструкцій проводився у відповідності з нормами СНтП 3.03.01-87 «Несучі та огороджуючи конструкції». Дефектів та ушкоджень, які свідчать про зниження несучої здатності конструктивних елементів споруд, не виявлено.
При реконструкції жилого будинку (літ.А-1) були не видержані наступні вимоги ДБН В.2.2-15-2005 «Жилі споруди. Основні положення»: п.2.22 сумарна площа жилих кімнат не відповідає необхідному переобладнанню для двокімнатних квартир; п.2.24 площа кімнати (літ. 1-2) складає А=13,7 кв.м. проти мінімальної необхідної площі А=17 кв. м.; п.2.24 площа кімнати (літ.1-2) складаєА=13,7 кв.м. проти мінімальної необхідної площі А=17 кв.м.; п.2.24 площа жилої кімнати-9 складає А=5,8 кв.м., проти мінімальної необхідної площі А=10 кв.м. Беручи до уваги період зведеної споруди, відсутність дефектів, експлуатація жилого будинку (літ.А-1) АДРЕСА_3 допускається. Несучі конструкції забезпечують надійне їх використання. Реконструйований жилий будинок (літ.А-1)знаходиться в задоволеному технічному стані (ІІ категорія технічного стану) та могуть експлуатуватися у подальшому. Технічний стан зведених конструкцій реконструйованого жилого будинку (літ.А-1) забезпечують їх безпечну та надійну експлуатацію (а.с.17-18)
За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 202, 212-215 ЦПК України, ст. 383 ЦК України, ст. 47 ЦК України (в ред.1963 р.), суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міськради, ОСОБА_3 про визнання права власності на самовільно зведену будову, самовільно зайняте нежиле приміщення та визнання угоди купівлі продажу дійсним - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу № 15 від 21 грудня 2001 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ОСОБА_5 - Олександрівській товарній біржі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно зведені будови, а саме: санвузол – 5; передня кімната – 6; жила кімната 8 та 9; комора – 7; коридор – 1а; нежила прибудова (літ.А1-1); площадка (літ.а-2); сарай (літ.В-1); сарай (літ. Д-1); металева огорожа; самовільно зайнятий коридор та ввести їх до складу квартири АДРЕСА_4.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача , на протязі десяти днів з дня отримання копії.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення
Суддя: