2-а-3469/2009р.

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 13 жовтня    2009  року                                      м. Лисичанськ

 Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

 головуючої судді                 Стахової Н.В.,  

 при секретарі                  Головіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1   до інспектора ДПС Лисичанської роти ДПС  у Луганській області ОСОБА_2  про  визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення

встановив:

 Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, мотивуючи його тим, що постановою  інспектора  ДПС Лисичанської роти ДПС від 13.08.2009 року  визнаний винним у скоєнні  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП України, внаслідок  порушення вимог п.  9.2 ПДР України, оскільки на перехресті проспекту Гвардійського   та автошляху Р 66  міста Севєродонецька  не увімкнув світловий сигнал правого  повороту.    

  Вважає  постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки дійсно 13.08.2009 року він рухався  по проспекту Гвардійському  у напрямку  міста Лисичанська, заїхавши на  кільцеву розв’язку  вищезазначеного перехрестя, він умовкнув спочатку  світловий сигнал лівого повороту, а потім  увімкнув  світловий сигнал правого повороту  та повернув на трасу Р 66, тому  вимог, передбачених п.9.2 ПДР України він не порушував.  

       Посилаючись на відсутність в його діях ознак  складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП України,  просив суд  визнати незаконними дії відповідача   щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП України ,  та скасувати  постанову №  086241 від 13.08.2009 року.  

 У судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 підтримав пред’явлений позов, усно суду доповнив, що  він чув клацання сигналу світлового позначення  правового повороту, але, ймовірно,  із-за технічної несправності,   фара транспортного засобу   не засвітилась, тому він не вбачає  в своїх діях ознак  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП України, у зв’язку з чим просив у позові відмовити.    

 Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, усно суду пояснив, що водій  транспортного засобу М -2140  д.н. НОМЕР_1 при повороті  на право на автошлях Р 66 не показав  сигнал світлового позначення  повороту правого напрямку, чим  порушив  вимоги п. 9.2. ПДР України,  тому останній був притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП України. Просив у позові відмовити як необґрунтованому.  

 Судом досліджені наступні докази:  копія постанови  ВВ№ 086241 від 13.08.2009 року, копія протоколу про адміністративне правопорушення, копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ,  копія паспорту позивача,  копія довіреності на керування транспортним засобом,  копія службового посвідчення відповідача,  матеріали відео зйомки.  

 Суд, вислухавши  пояснення сторін, дослідивши  докази надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень,  вважає позов таким, що не підлягає  задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.  

 13.08.2009 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП України, внаслідок  порушення вимог  п.9.2 ПДР України.  

Позивач  керує  транспортним  засобом   марки М -2140  д.н. НОМЕР_1 на підставі  довіреності  від 17.02.2007 року.  (а.с.6).  

Відповідач є інспектором ДПС Лисичанської  роти ДПС, що підтверджується копією службового посвідчення.  

Задовольняючи  позов, суд виходить з наступних підстав.  

 Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується  принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові  і службові особи зобов’язані діяти  на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.  

 Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість  яких надана Верховною Радою України.

 Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП України Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

 Згідно п. 9.2  ПДР України    Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

а) перед початком руху і зупинкою;

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

 Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що  вимоги п.9.2 ПДР України  дають можливість зрозуміти,  що   відповідач повинен  був подати сигнал  світловим покажчиком  повору  відповідного напрямку  перед  поворотом.  

 Тому не можуть бути взяті до уваги  доводи позивача щодо відсутності  з його боку порушень вимог 9.2 ПДР України, оскільки  вони спростовуються наданою відповідачем матеріалом  відеозйомки,  яка підтверджує, що водій транспортного засобу  М-2140 д.н. НОМЕР_1  при повороті  на право на автошлях Р 66 не показав  сигнал світлового позначення  повороту правого напрямку, чим  порушив  вимоги п. 9.2. ПДР України,  

 Таким чином, у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач правомірно притягнутий до адміністративіної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП України, тому підстави для задоволення позову відсутні.  

На підставі  вищевикладеного,  керуючись ст. 122 КУпАП України, Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, суд, -

постановив:

 У задоволенні позову  ОСОБА_1   до інспектора ДПС Лисичанської роти ДПС  у Луганській області ОСОБА_2  про  визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення  відмовити за необґрунтованістю.

 Вступна та резолютивна частина постанови  проголошена 13 жовтня 2009 року. У повному обсязі постанова складена 16 жовтня 2009 року.  

 Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня складення постанови у повному обсязі або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.

           Суддя: