Справа №2-3672/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2009року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Заболотного В.М.,
при секретарі Студинській К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат», про оплату часу простою, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона працювала у відповідача. Протягом останніх десяти років на підприємстві мали місце простої у зв'язку з відсутністю сировини, відключенням електроенергії та інших виробничих причин. Відповідачем оплата часу простою не проводилася у зв’язку з цим вона вимушена звернутись до суду з вказаним позовом. Вважає, що з урахуванням вимог ст.113 КЗпП України, відповідачем не проведено їй оплату за період простою з 2000року по 2008рік, на суму 5000,00грн. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь оплату часу простою у сумі 5000,00грн. за період простою з 2000року по 2008рік.
В судовому засіданні позивач уточнила та зменшила заявлені позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на свою користь оплату часу простою у сумі 2974,88грн. за період з серпня 2001року по червень 2008року з підстав, вказаних в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просив застосувати строки позовної давності, пояснив, що працівникам надавалась відпустка з ініціативи адміністрації.
Заслухавши позивача, представника відповідача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.34 КЗпП України, простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою, або іншими обставинами, під простоєм розуміється вимушене призупинення роботи. Таким чином відпустку з ініціативи адміністрації, як вказав представник відповідача, слід вважати простоєм.
Згідно ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду /окладу/ на момент простою. Відповідно до ст.12 ЗУ «Про оплату праці» норми оплати праці за час простою, який мав місце не з вини працівника встановлюється Кодексом законів про працю України, норми і гарантії в оплаті праці, передбачені ч.1 ст.12 та Кодексом законів про працю України є мінімальними державними гарантіями.
Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 1970року. На підприємстві мали місце простої з 2000року. Простої на ВАТ «ХБК» виникли не з вини працівників і тому суд приходить до висновку, що оплата часу простою позивачу повинна здійснюватись в розмірі 2/3 тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові на час виникнення простою. Окрім цього, позивачу надавали відпустка з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати. ОСОБА_1 згідно копії її трудової книжки, працювала у відповідача на посаді чистильником обладнання 2-го розряду 2 ткацького цеху і її тарифна ставка, з січня 2001року становила – 0,78грн. на годину, з листопада 2003року – 0,92грн. на годину, з серпня 2006року – 3,85грн., з січня 2008року – 6,40грн. Таким чином, суд вважає можливим обчислити нарахування позивачу за час простою, із розрахунку 2/3 тарифної ставки ОСОБА_1 , що діяла на той час.
Нарахування, не оплачені відповідачем, як час простою вираховується за формулою: (кількість робочих годин на добу) * (розмір тарифної ставки у гривнях) * (кількість днів простою) * (2/3) * - (сума яку отримала позивач за відповідний період простою у якості оплати відпустки з ініціативи адміністрації). Згідно наданих розрахунків ВАТ «ХБК» сума заборгованості за час простою не з вини працівника з серпня 2001року по червень 2008року становить: 3499,86грн., вище розрахована сума зазначена без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів.(а.с.18-19)
Згідно довідки ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» вище розрахована сума з утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів складає 2974,88грн. (а.с.20)
Враховуючи викладене, суд на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому за час простою не з вини працівника за період з серпня 2001року по червень 2008року з відповідача на користь ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути суму, в розмірі 2974,88грн.
Керуючись ст.ст.34, 113 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212 – 215, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат», про оплату часу простою – задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. заборгованість за час простою не з вини працівника за період з серпня 2001року по червень 2008року в розмірі 2974,88грн. (дві тисячі дев’ятсот сімдесят чотири грн. 88коп.)
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» 51,00грн. судового збору у дохід держави.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь держави 120,00грн. витрат пов’язаних з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду цивільної справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Заболотний В.М.