Судове рішення #6546196

                                                                         


                                Апеляційний суд Кіровоградської області

____________________________________________________________________

№ 22 –1885 2009року                                                              Головуюча 1інстанції Шилова Л.М.

Категорія  45                                                                                    Доповідач   Чорнобривець О.С.  

     


                                                               


                                                                      Ухвала

                                                          іменем України



20 жовтня 2009 року   колегія суддів судової палати  в цивільних справах  апеляційного суду Кіровоградської області  в складі:  

                                головуючого судді -       Белінської І.М

                                суддів -                            Гайсюка О.В.

                                                                         Чорнобривець О.С.

                                при секретареві               Ткач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на  рішення  Кіровського районного суду  м.Кіровограда   від  2 квітня 2009 року,-

                                               

                                                                  встановила:  

         

           У  листопаді  2007 року  ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до  ОСОБА_3 за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Управління  земельних ресурсів Кіровоградської  міської ради    про визнання дійсним договору купівлі - продажу Ѕ частини земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1  та  визнання  права власності.

Вимоги мотивував тим, що 2 липня 2004 року  на підставі договору дарування він став власником 1/2 частини житлового будинку за зазначеною адресою. Вважав, що одночасно також став власником  Ѕ частини земельної ділянки на якої розташовано будинок. Проте, з’ясувалось, що  власником земельної ділянки є попередня власниця будинку ОСОБА_3 а  відповідач,  отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом  на зазначену земельну ділянку, не зареєстрував  його у Державному реєстрі нерухомого майна  й не  бажає отримати  Державний акт на право власності на землю. Про укладення окремої угоди щодо придбання земельної ділянки він не знав й, посилаючись на те, фактично договором дарування  будинку охоплювалося  й  придбання земельної ділянки, просив задовольнити  позов з підстав, передбачених  ч.2 ст.220 ЦК України.

         

          Ухвалою  суду  від 01 квітня 2009року в зв’язку із смертю позивача ОСОБА_2 до участі у справі залучено його правонаступника – спадкоємця, дружину ОСОБА_1

           

          Рішенням  Кіровського районного суду  м. Кіровограда   від 02 квітня 2009 року та додатковим рішенням   в задоволенні  позову  відмовлено за безпідставністю вимог.

           




            В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм  матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення суду та  ухвалити нове рішення про задоволення її  позовних вимог.

           Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів  вважає, що

апеляційна скарга не  підлягає задоволенню на таких підставах.

            Земельним кодексом України (ст.125) встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем  документа, що посвідчує право власності  чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Таким документом є державний акт на право власності на земельну ділянку.

            Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару належить власникові товару.  

            Встановлено, що домоволодіння позивачем набуте за договором дарування, належна йому  частина будинку розташована на земельній ділянці площею 564,0 кв.м., Ѕ частини  якої відповідачем отримано у спадок  на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Державний акт на право власності на земельну ділянку відповідачем не отримано. Тобто на час укладення договору дарувальник, тобто відповідач, не  мав правових підстав для відчуження  земельної ділянки  і  до  обдарованого, позивача у справі,  за  цією угодою відповідно до ч.2 ст.377 ЦК України, перейшла у власність та її частина, яка зайнята житловим будинком, а також частина, необхідна  для  її  обслуговування.

            За таких обставин  у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог. Рішення  суду  є законним і обґрунтованим. Доводи скарги не спростовують висновків суду, тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

            Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -


                                                     Ухвалила:

           

            Апеляційну  скаргу ОСОБА_1  відхилити.

            Рішення Кіровського районного суду  м.Кіровограда   від 02 квітня 2009 року          залишити без змін.

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців                                                  


             

           

            Головуючий:

           

         

           Судді:                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація