Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22—1589-  2009р     Головуючий у 1-й інстанції -  Кучеренко О.П.    

Категорія –  21                                      Доповідач - Черненко В.В.

                               УХВАЛА

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 вересня   2009 року .             Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                            Головуючого судді – Черненко В.В..

                                                       Суддів – Потапенко В.І. Спірідонової Л.С.

                                                        при секретарі – Животовській С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_1     на рішення Добровеличківського  районного суду Кіровоградської області  від 06 травня 2009  року      по справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3  про поновлення  строку звернення до суду , розірвання договору дарування.

                                                    В С Т А Н О В И Л А :

        ОСОБА_1    звернувся до суду  з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3  про поновлення  строку звернення до суду , розірвання договору дарування.

В обґрунтування позовних вимог позивач  вказав , що  21 квітня 2000 року  в період  шлюбних відносин з відповідачем по справі було придбано  квартиру в АДРЕСА_1 В договорі  купівлі продажу, покупцем  було вказано  позивача. Вказані обставини були  причиною постійних сварок між позивачем та відповідачем по справі.  Що б уникнути подальших сварок позивачем  було запропоновано відповідачу  по справі  укласти договір дарування квартири  їхній дитині .

 11 листопада 2000 року було укладено договір дарування вказаної квартири і який був  посвідчений державним нотаріусом. Позивач вказує , що самого тексту договору дарування  він не читав і вважав , що дарує квартиру своїй дитині, але в жовтні 2007 року йому стало відомо  , що відповідач обманним шляхом  заволоділа  його паспортом і в договорі дарування від 11 11.2000 року  в  якості обдарованого вказала своє прізвище. Після цього  відповідач  27.11.2008 року  продала  вказану квартиру.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Добровеличківського  районного  суду  Кіровоградської області від 06 травня  2009 року    в задоволені позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній   скарзі  ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованність   рішення суду першої інстанції  в межах доводів апеляційної   скарги  та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів  апеляційного суду дійшла висновку, що  апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , рішення суду першої інстанції  підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд  з наступних підстав.              

Відмовляючи в задоволені позовних вимог  , суд першої інстанції встановив, що сторони по справі перебували  в шлюбних відносинах  з  вересня 1999 року  і  29.05.2002 року шлюб було розірвано .

Відповідно до договору купівлі продажу від 21 квітня 2000 року позивач по справі, ОСОБА_1 купив однокімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1

11.11. 2000 року  позивач подарував відповідачу по справі вказану квартиру .

27.11.2008 року відповідач по справі продала зазначену  квартиру ОСОБА_3

Суд  першої інстанції вказав , що аналізуючи по справі  докази та оцінюючи їх в сукупності суд вважає, що оскільки позивач подарував згідно договору дарування від 11.11.2000 року однокімнатну квартиру відповідачу, про що дізнався в жовтні 2007 року , а в суд звернувся 10.03.2009 року , поважність пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовом про розірвання договору дарування однокімнатної квартири АДРЕСА_1  від 11.11.2000 року  позивачем не доведено належними доказами та допустими по справі доказами і тому в позові необхідно відмовити в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до статті 10 ЦПК України  суд сприяє всебічному  і повному  з’ясуванню обставин  справи: роз’яснює особам , які беруть  участь у справі , їх права та обов’язки попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках , встановлених цим Кодексом.

 Відповідно до ст..11 ЦПК України  суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 Відповідно до статті 215 ЦПК України в своєму рішенні суд повинен вказувати мотиви з яких суд вважає встановленою наявність , або відсутність  фактів , якими обґрунтовувались  вимоги чи заперечення, бере до уваги  або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні  нормативно правові  акти. В резолютивній частині суд повинен  зазначити  висновки суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, висновки суду по суті позовних вимог, розподілу судових витрат.

 Крім того при розгляді справи  суд повинен дотримуватись норм ЦПК України .

 З матеріалів справи вбачається , що при розгляді справи  судом першої інстанції  було допущено порушення норм процесуального права.  Зокрема в порушення ст.. 215 ЦПК України, відмовляючи в задоволені позовних вимог , суд першої інстанції  фактично не  мотивував рішення суду  в частині відмови в задоволені позовних вимог про розірвання договору дарування, а тільки вказав  , що позивачем пропущено строк звернення до суду і  позивач не навів доказів на підтвердження поважності пропуску строку, а тому суд відмовляє  в задоволені позовних вимог в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Вказане свідчить про те , що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи і не розглянув позовні вимоги  в повному обсязі , відповідно до  ст..10,11 ЦПК України.

 Відповідно до ст.. 303 ЦПК України  апеляційний суд не обмежений  доводами апеляційної скарги, якщо під час  розгляду справи  буде встановлено неправильне застосування норм матеріального  права або порушення норм процесуального  права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

 Виходячи із встановленого,  колегія суддів вважає , що  судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права  при розгляді даної справи..

 Рішення суду першої інстанції  підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до ст..311 п.5 ЦПК України.

  Керуючись ст.ст. 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України , колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області:

                                                                УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу – задовольнити частково. .

Рішення Добровеличківського районного суду   Кіровоградської області від 06 травня  2009 року  скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

            На ухвалу  може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Ухвала  апеляційного суду набирає  законної сили з моменту його проголошення.

                          Головуючий

                           Судді