Апеляційний суд Кіровоградської області
________________________________________________________________________________
Справа № 22 - 1748 2009року Головуючий 1 інстанції Куковенков С.В.
Категорія 37 Доповідач Чорнобривець О.С.
УХВАЛА
Іменем України
22 вересня 2009 року к олегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді Гайсюк О.В .,
Суддів Суровицької Л.В.,
Чорнобривець О.С.
при секретареві Ткач І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування за законом на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 Зазначала, що за заповітом вона є спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 а відповідач, який є сином померлої, претендує на обов’язкову частку у спадщині у зв’язку з досягненням пенсійного віку на час смерті спадкодавця. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 через свій похилий вік та стан здоров’я знаходилася у безпорадному стані, потребувала піклування та стороннього догляду, а відповідач ухилявся від надання допомоги, просила задовольнити позов з підстав, передбачених ч.5 ст.1224 ЦК України. В ході розгляду справи позивачка змінила підставу позовних вимог і посилаючись на ч.3 ст.1224 ЦК України, просила встановити факт ухилення відповідача від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2009 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Зазначає про те, що суд не надав належної оцінки наданим доказам, тому висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Встановлено, згідно нотаріально посвідченого заповіту ОСОБА_3, позивачка є спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 відповідач, якій є сином спадкодавця, непрацездатний, має право на обов’язкову частку у спадщині відповідно до ст.1241 ЦК України. Сторони з заявами про прийняття спадщини звернулися в установлений строк.
Вирішуючи справу, суд керувався ч.3 ст.1224 ЦК України, роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.6 постанови №7 від 30 травня 2008року „Про судову практику у справах про спадкування ” і дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності факту ухилення відповідача від обов’язку утримувати спадкодавця.
Так, суд підставна послався на норми Сімейного Кодексу України, якими передбачений обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх батьків, наслідком ухилення від виконання якого, відповідно до підстав заявленого позову, є усунення від права на спадкування за законом.
Відповідно до роз’яснень вказаного Пленуму, при встановленні факту ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання встановленого законом обов’язку.
Судом встановлено, що необхідний догляд та побутову допомогу спадкодавцеві надавалися самою позивачкою, медичні послуги надавалися медперсоналом Товариства червоного хреста. Матеріальне забезпечення було достатньо, оскільки мала значний розмір пенсії, зокрема, у порівнянні із відповідачем, користувалася пільгами ветеранів війни і отримувала субсидії на житлово-комунальні послуги. Доказів того, що допомога, яка надавалася спадкодавцеві була недостатньої, в матеріалах справи немає.
Крім того, сторони свідчили про те, що між відповідачем та його матір’ю існували складні сімейні стосунки, фактично вони не спілкувалися, але відповідач стверджував, що йому було відомо про задоволений матеріальний та фізичний стан його матері, тому не вбачав необхідності надання допомоги для її існування, з проханням щодо цього ні мати, ні позивачка до нього не зверталися. Такі обставини підтверджені позивачкою.
Таким чином, позивачка не довела, що для забезпечення умов існування матері від відповідача була необхідна допомога, що він усвідомлював свій обов’язок щодо її надання і вчинив умисні дії чи бездіяльність, спрямовані на уникнення від виконання встановленого законом обов’язку утримувати спадкодавця.
Оскільки факт ухилення відповідача від обов’язку утримувати спадкодавця є недоведеним, тому відсутні підставі для усунення відповідача від права на спадкування за законом.
Суд правильно встановив обставини, що мають значення для справи, дав належну оцінку доказам і ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга має бути відхилена, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 30З, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: